Список столиць країн світу
Це алфавітний список столиць світу, який можна відсортувати як за назвою столиці, так і за назвою країни чи регіону.
Незалежні держави-члени ООН
Станом на 1 січня 2021 року у світі визнано незалежними 194 держави: у Європі — 44, в Азії — 47, в Америці — 35, в Африці — 54, в Австралії та Океанії — 14. Єдина держава, яка визнана ООН, але не є її членом — Ватикан.
| № | Столиця | Країна | Частина світу | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Абу-Дабі | Азія | ||
| 2 | Абуджа | Африка | Лагос був столицею з 1914 по 1991 роки. | |
| 3 | Аддис-Абеба | Африка | ||
| 4 | Аккра | Африка | ||
| 5 | Алжир | Африка | ||
| 6 | Амман | Азія | ||
| 7 | Амстердам (де-юре) Гаага (де-факто) | Європа | Конституція Нідерландів визначає столицею країни місто Амстердам. Проте урядові організації (уряд, вищий суд, королівська резиденція) та дипломатичні місії перебувають у місті Гаага[1]. | |
| 8 | Андорра-ла-Велья | Європа | ||
| 9 | Анкара | Азія | ||
| 10 | Антананариву | Африка | ||
| 11 | Апіа | Австралія і Океанія | ||
| 12 | Асмера | Африка | ||
| 13 | Асунсьйон | Америка | ||
| 14 | Афіни | Європа | ||
| 15 | Ашгабат | Азія | ||
| 16 | Багдад | Азія | ||
| 17 | Баку | Азія | ||
| 18 | Бамако | Африка | ||
| 19 | Бангкок | Азія | ||
| 20 | Бангі | Африка | ||
| 21 | Бандар-Сері-Бегаван | Азія | ||
| 22 | Банжул | Африка | ||
| 23 | Бастер | Америка | ||
| 24 | Бейрут | Азія | ||
| 25 | Белград | Європа | ||
| 26 | Бельмопан | Америка | ||
| 27 | Берлін | Європа | ||
| 28 | Берн (де-факто) | Європа | ||
| 29 | Бісау | Африка | ||
| 30 | Бішкек | Азія | ||
| 31 | Богота | Америка | ||
| 32 | Браззавіль | Африка | ||
| 33 | Бразиліа | Америка | ||
| 34 | Братислава | Європа | ||
| 35 | Бриджтаун | Америка | ||
| 36 | Брюссель | Європа | Також де-факто столиця | |
| 37 | Будапешт | Європа | ||
| 38 | Буенос-Айрес | Америка | ||
| 39 | Бухарест | Європа | ||
| 40 | Вадуц | Європа | ||
| 41 | Валлетта | Європа | ||
| 42 | Варшава | Європа | ||
| 43 | Ватикан | Європа | Місто-держава. Єдина незалежна країна, що не є членом ООН | |
| 44 | Вашингтон | Америка | ||
| 45 | Веллінгтон | Австралія і Океанія | ||
| 46 | В'єнтьян | Азія | ||
| 47 | Відень | Європа | ||
| 48 | Вікторія | Африка | ||
| 49 | Вільнюс | Європа | ||
| 50 | Віндгук | Африка | ||
| 51 | Габороне | Африка | ||
| 52 | Гавана | Америка | ||
| 53 | Гватемала | Америка | ||
| 54 | Гельсінкі | Європа | ||
| 55 | Гітега | Африка | Бужумбура була столицею з 1962 по 2018 роки[2]. | |
| 56 | Дакар | Африка | ||
| 57 | Дакка | Азія | ||
| 58 | Дамаск Джерабулус* | Азія | Дамаск — офіційна столиця держави, яка контролюється урядом партії Баас. Місто Джерабулус на півночі країни — тимчасове перебування урядових структур Сирійської опозиції, єдиного визнаного Лігою арабських держав та рядом західних держав перехідного коаліційного уряду країни під час громадянської війни. | |
| 59 | Делі | Азія | Колката була столицею Британської Індії до 1911 року. | |
| 60 | Джакарта | Азія | ||
| 61 | Джибуті | Африка | ||
| 62 | Джорджтаун | Америка | ||
| 63 | Джуба | Африка | ||
| 64 | Ділі | Азія | ||
| 65 | Додома (офіційна) Дар-ес-Салам (де-факто) | Африка | Дар-ес-Салам , як колишня столиця і найбільше місто країни залишається місцем резиденції уряду, президента, вищого суду і ряду дипломатичних місій закордонних держав[3]. | |
| 66 | Доха | Азія | ||
| 67 | Дублін | Європа | ||
| 68 | Душанбе | Азія | ||
| 69 | Ель-Кувейт | Азія | ||
| 70 | Ер-Ріяд | Азія | ||
| 71 | Єреван | Азія | ||
| 72 | Єрусалим (спірний статус) | Азія | Згідно із «Законом про Єрусалим» місто слугує офіційною столицею і місцем перебування урядових структур держави Ізраїль. Резолюція Ради Безпеки ООН 478 від 20 серпня 1980 року проголосила цей закон недійсним і закликала членів організації відкликати власні дипломатичні місії з Єрусалиму. Більшість країн тримають власні дипломатичні представництва в Тель-Авіві, міжнародно визнаній столиці держави Ізраїль, і пропонують врегулювання питання згідно з планом поділу країни[4]. У травні 2018 року США офіційно визнали Єрусалим столицею Ізраїлю і перенесли до нього власну амбасаду[5]. Палестинська держава офіційно оголосила Східний Єрусалим власною столицею, проте урядові організації продовжують перебувати в Раммалі. | |
| 73 | Загреб | Європа | ||
| 74 | Ісламабад | Азія | Карачі була першою столицею країни, доки не була перенесена до Равалпінді 1958 року. Равалпінді слугує місцем тимчасового перебування ряду урядових структур доки нова столиця, Ісламабад, розбудовується[6]. | |
| 75 | Кабул | Азія | ||
| 76 | Кампала | Африка | ||
| 77 | Канберра | Австралія і Океанія | ||
| 78 | Каракас | Америка | ||
| 79 | Кастрі | Америка | ||
| 80 | Катманду | Азія | ||
| 81 | Каїр | Африка | ||
| 82 | Кишинів | Європа | ||
| 83 | Київ | Європа | ||
| 84 | Кігалі | Африка | ||
| 85 | Кінгстаун | Америка | ||
| 86 | Кінгстон | Америка | ||
| 87 | Кіншаса | Африка | ||
| 88 | Кіто | Америка | Найвища офіційна столиця світу, що лежить на висоті 2850 м над рівнем моря[7]. | |
| 89 | Конакрі | Африка | ||
| 90 | Копенгаген | Європа | ||
| 91 | Куала-Лумпур (офіційна) Путраджая (адміністративна) | Азія | В офіційній столиці, Куала-Лумпур, знаходиться резиденція короля і засідає парламент. До нового міста Путраджая винесені адміністративні урядові будівлі. | |
| 92 | Ломе | Африка | ||
| 93 | Лондон | Європа | Згідно з «Актом про унію» від 1707 року Лондон є столицею Англії, а Единбург — столицею королівства Шотландія. | |
| 94 | Луанда | Африка | ||
| 95 | Лусака | Африка | ||
| 96 | Любляна | Європа | ||
| 97 | Люксембург | Європа | ||
| 98 | Лібревіль | Африка | ||
| 99 | Лілонгве | Африка | ||
| 100 | Ліма | Америка | Куско задеклароване «історичною столицею» (ісп. Capital Historica), що є лише символічним жестом, закріпленим у 49 статті перувіанської конституції. | |
| 101 | Лісабон | Європа | ||
| 102 | Маджуро | Австралія і Океанія | Самоврядна держава у вільній асоціації із США від 21 жовтня 1986 року. | |
| 103 | Мадрид | Європа | ||
| 104 | Малабо | Африка | ||
| 105 | Мале | Азія | ||
| 106 | Манагуа | Америка | ||
| 107 | Манама | Азія | ||
| 108 | Маніла | Азія | ||
| 109 | Мапуту | Африка | ||
| 110 | Масеру | Африка | ||
| 111 | Маскат | Азія | ||
| 112 | Мбабане (адміністративна) Лобамба (парламент, королівська резиденція) | Африка | ||
| 113 | Мехіко | Америка | ||
| 114 | Могадішо | Африка | ||
| 115 | Монако | Європа | Місто-держава. | |
| 116 | Монровія | Африка | ||
| 117 | Монтевідео | Америка | ||
| 118 | Мороні | Африка | ||
| 119 | Москва | Європа | ||
| 120 | Мінськ | Європа | ||
| 121 | Найп'їдо | Азія | ||
| 122 | Найробі | Африка | ||
| 123 | Нассау | Америка | ||
| 124 | Нгерулмуд | Австралія і Океанія | Самоврядна держава у вільній асоціації із США від 1 жовтня 1994 року. | |
| 125 | Нджамена | Африка | ||
| 126 | Нуакшот | Африка | ||
| 127 | Нукуалофа | Австралія і Океанія | ||
| 128 | Нур-Султан | Азія | Колишня Астана, перейменована 20 березня 2019 року на честь першого президента країни — Нурсултана Назарбаєва. | |
| 129 | Ніамей | Африка | ||
| 130 | Нікосія | Азія | ||
| 131 | Осло | Європа | ||
| 132 | Оттава | Америка | ||
| 133 | Палікір | Австралія і Океанія | Самоврядна держава у вільній асоціації із США від 3 листопада 1986 року. | |
| 134 | Панама | Америка | ||
| 135 | Парамарибо | Америка | ||
| 136 | Париж | Європа | ||
| 137 | Пекін | Азія | ||
| 138 | Південна Тарава | Австралія і Океанія | ||
| 139 | Пномпень | Азія | ||
| 140 | Подгориця (офіційна) Цетине (резиденція президента) | Європа | ||
| 141 | Порт-Віла | Австралія і Океанія | ||
| 142 | Порт-Луї | Африка | ||
| 143 | Порт-Морсбі | Австралія і Океанія | ||
| 144 | Порт-о-Пренс | Америка | ||
| 145 | Порт-оф-Спейн | Америка | ||
| 146 | Порто-Ново (офіційна) Котону (де-факто) | Африка | ||
| 147 | Прага | Європа | ||
| 148 | Прая | Африка | ||
| 149 | Преторія (виконавча влада) Блумфонтейн (верховний суд) Кейптаун (парламент) | Африка | ||
| 150 | Пхеньян | Азія | ||
| 151 | Рабат | Африка | ||
| 152 | Рейк'явік | Європа | ||
| 153 | Рига | Європа | ||
| 154 | Рим | Європа | ||
| 155 | Розо | Америка | ||
| 156 | Сан-Марино | Європа | ||
| 157 | Сан-Сальвадор | Америка | ||
| 158 | Сан-Томе | Африка | ||
| 159 | Сан-Хосе | Америка | ||
| 160 | Сана (де-юре) Аден (де-факто, тимчасово) | Азія | Коли столиця країни, місто Сана, була окупована повстанцями-хуситами у лютому 2015 року, урядові організації тимчасово перебрались до Адена. | |
| 161 | Санто-Домінго | Америка | ||
| 162 | Сантьяго (офіційна) Вальпараїсо (парламент) | Америка | ||
| 163 | Сараєво | Європа | ||
| 164 | Сент-Джонс | Америка | ||
| 165 | Сент-Джорджес | Америка | ||
| 166 | Сеул | Азія | ||
| 167 | Скоп'є | Європа | ||
| 168 | Софія | Європа | ||
| 169 | Стокгольм | Європа | ||
| 170 | Сува | Австралія і Океанія | ||
| 171 | Сукре (де-юре) Ла-Пас (де-факто) | Америка | Ла-Пас найвище у світі місто (3650 м над рівнем моря), що виконує столичні функції. Це вище за офіційну столицю Еквадору, місто Кіто.[7] | |
| 172 | Сінгапур | Азія | Місто-держава. | |
| 173 | Таллінн | Європа | ||
| 174 | Ташкент | Азія | ||
| 175 | Тбілісі (офіційна) Кутаїсі (парламент) | Азія | ||
| 176 | Тегеран | Азія | ||
| 177 | Тегусігальпа | Америка | ||
| 178 | Тирана | Європа | ||
| 179 | Токіо | Азія | ||
| 180 | Триполі | Африка | ||
| 181 | Туніс | Африка | ||
| 182 | Тхімпху | Азія | ||
| 183 | Уагадугу | Африка | ||
| 184 | Улан-Батор | Азія | ||
| 185 | Фрітаун | Африка | ||
| 186 | Фунафуті | Австралія і Океанія | ||
| 187 | Ханой | Азія | ||
| 188 | Хараре | Африка | ||
| 189 | Хартум | Африка | ||
| 190 | Хоніара | Австралія і Океанія | ||
| 191 | Шрі-Джаяварденепура-Котте (офіційна) Коломбо (де-факто) | Азія | Коломбо виконувало роль столиці до 1980 року, проте й досі більшість урядових організацій залишаються в старій столиці, що також слугує фінансовим центром країни. | |
| 192 | Ямусукро (офіційна) Абіджан (де-факто) | Африка | Абіджан, колишня столиця, залишається місцем перебування більшості урядових організацій. | |
| 193 | Ярен (де-факто) | Австралія і Океанія | У країні не визначено офіційної столиці. Урядові організації перебувають в окрузі Ярен. | |
| 194 | Яунде | Африка | ||
Залежні країни
Невизнані та частково визнані держави
| № | Столиця | Країна | Примітки |
|---|---|---|---|
| 1 | Ель-Аюн (проголошена) Тифариті (де-факто) |
Арабська Демократична Республіка Сахраві (САДР) визнана урядами 82 держав. Більшість території на яку вона претендує окуповано Марокко. У Тифариті тимчасово перебуває уряд САДР. Ряд урядових і військових організацій держави перебувають у таборі біженців у Тіндуфі (Алжир)[8]. | |
| 2 | Лефкоша (Нікосія) | Самопроголошена держава на півночі Кіпру. Визнана єдиною країною-членом ООН, що її підтримує — Туреччиною[9]. | |
| 3 | Приштина | Де-факто незалежна держава, визнана 113 з 193 країн-членів ООН і Тайванем. Сербія і ряд країн (у тому числі й Україна) продовжують вважати Косово частиною Сербії, як Автономний край Косово і Метохію[10]. | |
| 4 | Рамалла (де-факто) Єрусалим (проголошено) |
Державу Палестина визнали 138 з 194 незалежних держав світу. Має статус держави-спостерігача при ООН з 29 листопада 2012 року. | |
| 5 | Степанакерт (Ханкенді) | Самопроголошена держава на території Азербайджану, не визнана жодною з держав-членів ООН, навіть Вірменією, що її підтримує. | |
| 6 | Сухум (Сухумі) | Самопроголошена держава, де-юре частина Грузії. Визнана рядом країн-членів ООН: Росією, Нікарагуа, Науру, Венесуелою. | |
| 7 | Тайбей | Офіційно уряд Республіки Китай (Тайвань) з 1949 року змагається з Китайською Народною Республікою за виключне право представляти китайську націю й урядувати над усім Китаєм[11]. Тайвань контролює острів Тайвань і ряд прилеглих невеликих архіпелагів і островів. Республіка Китай 1971 року була позбавлена права представляти весь Китай в ООН та його дочірніх організаціях на користь КНР, проте вона продовжує брати участь в роботі деяких з них (Всесвітня організація охорони здоров'я, Світова організація торгівлі, Міжнародний олімпійський комітет та ін.), здебільшого під нейтральною назвою «Китайський Тайбей»[11]. ООН визнає Тайвань, як особливу провінцію КНР, що є невід'ємною його складовою[11]. | |
| 8 | Тирасполь | Самопроголошена, невизнана жодною з країн-членів ООН держава переважно на лівому березі Дністра, де-юре частина Молдови. | |
| 9 | Харгейса | Самопроголошена, невизнана жодною з країн-членів ООН держава, де-юре частина Сомалі. | |
| 10 | Цхінвал (Цхінвалі) | Самопроголошена держава, де-юре частина Грузії. Визнана рядом країн-членів ООН: Росією, Нікарагуа, Науру, Венесуелою. | |
Примітки
- Netherlands : [англ.] : [арх. 3 квітня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 3 March. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Burundi : [англ.] : [арх. 10 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 3 March. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Tanzania : [англ.] : [арх. 13 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 3 March. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Sharkansky I., 1996.
- Israel : [англ.] : [арх. 3 квітня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 3 March. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Pakistan : [англ.] : [арх. 27 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 3 March. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Jacobs, Frank (19 червня 2012). Amazonia or Bust!. New York Times. Процитовано 28 червня 2012.
- Western Sahara : [англ.] : [арх. 21 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 3 March. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Cyprus : [англ.] : [арх. 18 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 3 March. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Kosovo : [англ.] : [арх. 3 квітня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 3 March. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Taiwan : [англ.] : [арх. 28 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 3 March. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
Література
- (англ.) Sharkansky, Ira (1996). Governing Jerusalem: Again on the world's agenda. Wayne State University Press. с. 23. ISBN 0-8143-2592-0.
Посилання
- Список столиць світу на сайті ЦРУ. Архів оригіналу за 23 грудня 2018. (англ.)
- Список столиць світу на сайті «О странах». Архів оригіналу за 18 серпня 2018. (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.