Суне Бергстрем
Карл Суне Детлоф Бергстрем (швед. Karl Sune Detlof Bergström) (10 січня 1916, Стокгольм, Швеція—15 серпня 2004) — шведський біохімік. З 1975 року Бергстрем входив до ради директорів Нобелівського комітету. Розділив Нобелівську премію з фізіології і медицини 1982 року «за відкриття, що стосуються простагландинів і близьких до них біологічно активних речовин» з Бенгтом Самуельсоном та Джоном Вейном.
| Суне Бергстрем | |
|---|---|
| швед. Karl Sune Detlof Bergström | |
 Карл Суне Детлоф Бергстрем | |
| Ім'я при народженні | швед. Sune Karl Bergström |
| Народився |
10 січня 1916 Стокгольм |
| Помер |
15 серпня 2004 (88 років) Стокгольм, Швеція[1] |
| Поховання | Північний цвинтар (Стокгольм)[2] |
| Місце проживання | Швеція |
| Країна |
 Швеція |
| Діяльність | біохімік, хімік |
| Alma mater | Стокгольмський університет |
| Галузь | біохімія |
| Заклад | Лундський університет і Каролінський Інститут |
| Аспіранти, докторанти | Бенгт Самуельсон і Jan-Åke Gustafssond |
| Членство | Леопольдина, Шведська королівська академія наук, Папська академія наук[3], Академія наук СРСР, Французька академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Шведська королівська академія інженерних наук, Російська академія наук, Національна академія наук Італіїd і Національна академія наук США |
| Діти | Сванте Паабо |
| Нагороди |
 Нобелівська премія з фізіології або медицини (1982) |
 Суне Бергстрем у Вікісховищі | |
У 1947—1958 був професором Університету Лунда, а потім професором медичного факультету Королівського інституту в Стокгольмі (1969—1977 ректор інституту), член багатьох академій наук, у тому числі Шведській королівській академії наук (з 1965), Американської академії мистецтв та наук в Бостоні (з 1965), Національної академії наук у Вашингтоні (з 1973), Німецької академії природодослідників в Галле (з 1977).
Суне Бергстрем проводив дослідження гепарину, утворення і метаболізму жовчних кислот і холестерину та виділення, структуру і діяльність простагландину.
Посилання
Примітки