Тимідин

Тимідин (дезокситимідин, дезоксирибозилтимін або тимін дезоксирибозид) — це піримідиновий дезоксирибонуклеозид, складається із азотистої основи тиміну та пентози дезоксирибози. Входить до складу молекули ДНК, у подвійній спіралі якої формує два водневих зв'язки із дезоксиаденозином. Оскільки дезокситимідин зустрічається майже виключно у складі ДНК (хоча присутній також у T-петлі тРНК), то префікс «дезокси-» найчастіше не вживається.

Тимідин
Інші назви	Дезокситимідин
Ідентифікатори
Номер CAS	50-89-5
PubChem	1134
Номер EINECS	200-070-4
DrugBank	04485
KEGG	C00214
Назва MeSH	Thymidine
ChEBI	17748
SMILES	CC1=CN(C(=O)NC1=O)C2CC(C(O2)CO)O
InChI	InChI=1S/C10H14N2O5/c1-5-3-12(10(16)11-9(5)15)8-2-6(14)7(4-13)17-8/h3,6-8,13-14H,2,4H2,1H3,(H,11,15,16)/t6-,7+,8+/m0/s1
Номер Бельштейна	89285
Номер Гмеліна	282610
Властивості
Молекулярна формула	C10H14N2O5
Молярна маса	242,229 г/моль
Зовнішній вигляд	білі кристали середнього розміру або білий кристалічний порошок
Тпл	185 °C
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Тимідин та його похідні використовують для синхронізації культур клітин у S-фазі клітинного циклу. Також ця сполука є попередником у виготовленні поширеного антиретровірусного препарату азидотимідину (AZT). Раніше тимідин добували із сперми оселедця, зараз велику його частину отримають за допомогою мікробного синтезу. Тимідин не є токсичним, але може проявляти тератогенну дію.

Джерела

• Губський Ю.І. (2007). Біологічна хімія. Київ-Вінниця: Нова книга. с. 656. ISBN 978-966-382-017-0.
• Parkash O (1971). On the teratogenic effect of thymidine and its suppression by deoxycytidine in Drosophila melanogaster. Cellular and Molecular Life Sciences 27: 1089–90. PMID 5000557. doi:10.1007/BF02138899.