Тимін

Тимін, також відомий як 5-метилурацил, піримідинова азотиста основа. Як пропонує альтернативна назва, тимін може бути отриманих за рахунок метилювання 5-го атома вуглецю урацилу. В живих організмах тимін входить до складу дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК). В РНК тимін здебільшого замінюється на урацил. У ДНК, тимін (T) зв'язується з аденіном за допомогою двох водневих зв'язків, допомагоючи стабілізації структури нуклеїнової кислоти.

Тимін
Систематична назва Тимін
Інші назви 5-метилпіримідин-2,4(1H,3H)-діон
5-метилурацил
Ідентифікатори
Номер CAS 65-71-4
Номер EINECS 200-616-1
DrugBank 03462
KEGG C00178
Назва MeSH Thymine
ChEBI 17821
SMILES
CC1=CNC(=O)NC1=O
InChI
InChI=1S/C5H6N2O2/c1-3-2-6-5(9)7-4(3)8/h2H,1H3,(H2,6,7,8,9)
Номер Бельштейна 607626
Номер Гмеліна 278790
Властивості
Молекулярна формула C5H6N2O2
Молярна маса 126,11334 г/моль
Тпл 316 — 317 °C
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Тимін, зв'язаний з дезоксирибозою, утворює нуклеозид дезокситимідин (звичайно синонім терміну — тимідин). Тимідин може бути фосфорильований одним, двома або трьома фосфатними групами, утворюючи, відповідно, ТМФ (TMP), ТДФ (TDP) і ТТФ (TTP) — (тимідин- моно- ді- і трифосфат).

Одна із загальних мутацій ДНК залучає створення зв'язків між двома сусідніми тимінами або цитозинами під дією ультрафіолетового світла, створюючи петлі з ланцюжкі ДНК, що запобігають нормальному функцінуванню генетичного апарату.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.