Томас Хардмеєр
То́мас Хардме́єр (також: Томас Хардмейєр, фр. Thomas Hardmeier; нар. 16 лютого 1965, Цюрих, Швейцарія) — швейцарскький кінооператор. Найвідоміші його роботи у фільмах 22 кулі та Ів Сен Лоран. Лауреат премії Сезар та Премії Люм'єр 2014 року за найкращу операторську роботу у фільмі Неймовірна подорож містера Співета.
| Томас Хардмеєр | |
|---|---|
| Thomas Hardmeier | |
 | |
| Дата народження | 16 лютого 1965 (56 років) |
| Місце народження | Цюрих, Швейцарія |
| Громадянство |
 Франція .svg.png.webp){kind=small} Швейцарія |
| Професія | оператор |
| IMDb | ID 0362473 |
| Нагороди та премії | |
| Сезар (2014) / Люм'єр (2014) | |
 Томас Хардмеєр у Вікісховищі | |
 Зовнішні зображення | |
|---|---|
 |
Фото Томаса Хардмеєра |
Біографія
Томас Хардмеєр народився 16 лютого 1965 року в Цюриху, Швейцарія. З 1986 по 1991 роки працював першим асистентом кінооператора. Починаючи з 1994 року працює переважно у Франції та у міжнародних проектах.
З 1996 року Хардмеєр член Асоціації французьких кінооператорів (IFC), а з 2014 — Європейської кіноакадемії.
У 2014 році за фільм Неймовірна подорож містера Співета отримав премію «Сезар» як найкращий оператор; у 2015 році номінувався на «Сезара» за фільм Ів Сен Лоран режисера Джаліля Леспера.
Томас Хардмеєр має швейцарське та французьке громадянство. Мешкає у Женеві та у Парижі. Вільно володіє французькою, німецькою та французькою мовами.
Вибіркова фільмографія
| Рік | Назва | Оригінальна назва | Режисер/Примітки |
|---|---|---|---|
| 2000 | Маленький чемпіонат світу | Mondialito | Ніколас Вадімофф |
| 2001 | Таємне кохання | Stille Liebe | Крістоф Шауб |
| 2002 | Тельма | Thelma | П'єр-Ален Меєр |
| 2003 | Я, Цезар | Moi César, 10 ans 1/2, 1m39 | Рішар Беррі |
| 2005 | Чорна скриня | La Boîte noire | Рішар Беррі |
| 2006 | Рашель | Rachel | Фрідерік Мерму, короткометражний |
| 2007 | Магічний Париж | Magic Paris | Аліс Вінокур, Йоан Глоаген, Гійом Мартінес |
| 2007 | Крисаліс | Chrysalis | Жюльєн Леклерк |
| 2007 | Повішений | Le pendu | Клер Девер, телевізійний |
| 2008 | Колюш, історія одного хлопця | Coluche: l'histoire d'un mec | Антуан де Кон |
| 2009 | Спільник | Complices | Фрідерік Мерму |
| 2010 | 22 кулі: Безсмертний | L'immortel | Рішар Беррі |
| 2010 | Маленький світ | Je n'ai rien oublié | Бруно Шиш |
| 2011 | Нечутний дотик | Un baiser papillon | Карін Сілла |
| 2011 | Дослідження сімейних інтересів | R.I.F. (Recherches dans l'Intérêt des Familles) | Франк Манкузо |
| 2011 | Пригоди касирки | Les tribulations d'une caissière | П'єр Рамбальді |
| 2012 | Не входити, ми не одягнені | Do Not Disturb | Іван Атталь |
| 2013 | Перехрестя | Intersections | Девід Марконі |
| 2013 | Неймовірна подорож містера Співета | The Young and Prodigious T.S. Spivet | Жан-П'єр Жене • Приз за найкращий 3D-фільм Міжнародного фестивалю кінооператорського мистецтва в Лодзі • Премія «Сезар» за найкращу операторську роботу • Премія «Люм'єр» найкращому оператору |
| 2013 | Ів Сен-Лоран | Yves Saint Laurent | Джаліль Леспер • Номінація на премію «Сезар» за найкращу операторську роботу |
| 2014 | Вибившись з сил | De guerre lasse | Олів'є Паншо |
| 2014 | Наступного разу я стрілятиму в серце | La prochaine fois je viserai le coeur | Седрік Анже |
| 2015 | Наші дружини | Nos femmes | Рішар Беррі |
| 2022 | Критичний баг | Bigbug | Жан-П'єр Жене |
Посилання
- Томас Хардмеєр на сайті IMDb (англ.)
- Томас Хардмеєр в Інтернет-енциклопедії кінооператорів (англ.)