Формула-1 — Гран-прі Бразилії 1981
Гран-прі Бразилії 1981 року (порт. X Grande Prêmio do Brasil) — другий етап чемпіонату світу 1981 року з автоперегонів у класі Формула-1. Відбувся 29 березня на автодромі Жакарепаґуа. Через дощ гонка затягнулася й була зупинена через двогодинний ліміт. Із запланованих 63 кіл дистанції гонщики проїхали 62, подолавши 316.953 м дистанції.
| 2-й з 15 етапів сезону 1981/ Гонка №344 | ||
| ← 1.США-Захід • 3.Аргентина → | ||
| Дата | 29 березня 1981 року | |
| Місце | ||
| Траса | Жакарепаґуа | |
| Довжина кола | 5.031 км | |
| Дистанція | 311.922 км (62 кола) | |
| Погода | Дощ[1] | |
| Поул | ||
| 1:35.079 | Бребгем-Форд | |
| Найшвидше коло | ||
| 1:54.302 (26 коло) |
Енсайн-Форд | |
| Подіум | ||
| Переможець | Вільямс-Форд | |
| 2 місце | Вільямс-Форд | |
| 3 місце | Ерроуз-Форд | |
![]() | ||
| 1980 ← Гран-прі Бразилії 1981 → 1982 | ||
Команда Вільямс-Форд вдруге поспіль здобула переможний дубль. Свою одинадцяту перемогу в кар'єрі та третю на гран-прі Бразилії виборов аргентинець Карлос Ройтеманн. Австралієць Алан Джонс, діючий чемпіон та переможець попереднього гран-прі, став другим, проте відмовився піднятися на подіум, лютуючи, що Ройтеманн проігнорував накази команди пропустити його уперед.[2]

Ройтеманн на гран-прі Бразилії
Перегони
| Пілот | Команда | Кіл | Час | Старт | Очок | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Вільямс-Форд | 62 | 2:00:23.66 | 2 | 9 | |
| 2 | Вільямс-Форд | 62 | +4.44 | 3 | 6 | |
| 3 | Ерроуз-Форд | 62 | +1:03.08 | 4 | 4 | |
| 4 | Енсайн-Форд | 62 | +1:17.03 | 18 | 3 | |
| 5 | Лотус-Форд | 62 | +1:26.42 | 10 | 2 | |
| 6 | Ліж'є-Матра | 62 | +1:26.83 | 16 | 1 | |
| 7 | Ліж'є-Матра | 62 | +1:30.25 | 23 | ||
| 8 | Макларен-Форд | 61 | +1 коло | 15 | ||
| 9 | Фіттіпальді-Форд | 61 | +1 коло | 12 | ||
| 10 | Теодор-Форд | 61 | +1 коло | 19 | ||
| 11 | Лотус-Форд | 61 | +1 коло | 13 | ||
| 12 | Бребгем-Форд | 60 | +2 кола | 1 | ||
| 13 | Тіррелл-Форд | 57 | +5 кіл | 24 | ||
| НК | Тіррелл-Форд | 49 | не класифікований | 14 | ||
| НК | Альфа-Ромео | 40 | не класифікований | 6 | ||
| Схід | Феррарі | 25 | турбо | 7 | ||
| Схід | Бребгем-Форд | 22 | задня підвіска/розворот | 11 | ||
| Схід | Рено | 20 | удар от Піроні | 5 | ||
| Схід | Ерроуз-Форд | 20 | зіткнення з Тамбе | 21 | ||
| Схід | Феррарі | 19 | удар в Проста | 17 | ||
| Схід | Макларен-Форд | 9 | двигун | 20 | ||
| Схід | Рено | 0 | зіткнення на старті | 8 | ||
| Схід | Альфа-Ромео | 0 | зіткнення на старті | 9 | ||
| Схід | Фіттіпальді-Форд | 0 | зіткнення на старті | 22 | ||
| НКВ | АТС-Форд | |||||
| НКВ | Озелла-Форд | |||||
| НКВ | Озелла-Форд | |||||
| НКВ | Марч-Форд | |||||
| НКВ | Марч-Форд | |||||
| НС | Енсайн-Форд | |||||
Кола лідирування
- 1—62 — Карлос Ройтеманн.
Положення в чемпіонаті після Гран-прі
|
|
- Примітка: Тільки 5 позицій включені в обидві таблиці.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.
