Формула-1 — Гран-прі Аргентини 1981

Гран-прі Аргентини 1981 року (ісп. XVII Gran Premio de la Republica Argentina) — третій етап чемпіонату світу 1981 року з автоперегонів у класі Формула-1. Відбувся 12 квітня на автодромі Буенос-Айрес. Свою четверту перемогу в кар'єрі та другий великий шолом[2] здобув бразилець Нельсон Піке. Француз Ален Прост виборов перший подіум.

Нельсон Піке прямує до своєї перемоги

Ален Прост у боротьбі за подіум

Карлос Ройтеманн та Алан Джонс на трасі

Піке та Ройтеманн на подіумі

Гран-прі Аргентини 1981

XVII Gran Premio de la Republica Argentina
3-й з 15 етапів сезону 1981/ Гонка №345
← 2.Бразилія • 4.Сан-Марино →
Дата	12 квітня 1981 року
Місце	Буенос-Айрес
Траса	Автодром Буенос-Айрес
Довжина кола	5.968 км
Дистанція	316.304 км (53 кола)
Погода	Сонячно, спекотно, сухо[1]
Поул
1:42.665	Нельсон Піке	Бребгем-Форд
Найшвидше коло
1:45.287 (6 коло)	Нельсон Піке	Бребгем-Форд
Подіум
Переможець	Нельсон Піке	Бребгем-Форд
2 місце	Карлос Ройтеманн	Вільямс-Форд
3 місце	Ален Прост	Рено
1980 ←  Гран-прі Аргентини 1981  → 1995

Перегони

	Пілот	Команда	Кіл	Час	Старт	Очок
1	Нельсон Піке	Бребгем-Форд	53	1:34:32.74	1	9
2	Карлос Ройтеманн	Вільямс-Форд	53	+26.61	4	6
3	Ален Прост	Рено	53	+49.98	2	4
4	Алан Джонс	Вільямс-Форд	53	+1:07.88	3	3
5	Рене Арну	Рено	53	+1:31.85	5	2
6	Еліо де Анджеліс	Лотус-Форд	52	+1 коло	10	1
7	Рікардо Патрезе	Ерроуз-Форд	52	+1 коло	9
8	Маріо Андретті	Альфа-Ромео	52	+1 коло	17
9	Зіґфрід Стор	Ерроуз-Форд	52	+1 коло	19
10	Бруно Джакомеллі	Альфа-Ромео	51	скінчилось паливо	22
11	Андреа де Чезаріс	Макларен-Форд	51	+2 кола	18
12	Ян Ламмерс	АТС-Форд	51	+2 кола	23
13	Рікардо Суніно	Тіррелл-Форд	51	+2 кола	24
Схід	Жиль Вільньов	Феррарі	40	трансмісія	7
Схід	Патрік Тамбе	Теодор-Форд	36	витік масла	14
Схід	Джон Ватсон	Макларен-Форд	36	трансмісія	11
Схід	Ектор Ребаке	Бребгем-Форд	32	електрика	6
Схід	Чіко Серра	Фіттіпальді-Форд	28	коробка передач	20
Схід	Жак Лаффіт	Ліж'є-Матра	19	вібрації	21
Схід	Марк Зурер	Енсайн-Форд	14	двигун	16
Схід	Кеке Росберг	Фіттіпальді-Форд	4	ремінь паливного насоса	8
Схід	Найджел Менселл	Лотус-Форд	3	двигун	15
Схід	Дідьє Піроні	Феррарі	3	двигун	12
Схід	Едді Чівер	Тіррелл-Форд	1	зчеплення	13
НКВ	Мігель-Анхель Герра	Озелла-Форд
НКВ	Беппе Габ'яні	Озелла-Форд
НКВ	Дерек Делі	Марч-Форд
НКВ	Жан-П'єр Жабуї	Ліж'є-Матра
НКВ	Елізео Салаcар	Марч-Форд

Кола лідирування

• 1—53 — Нельсон Піке.

Положення в чемпіонаті після Гран-прі

Особистий залік Поз Пілот Очки 1 Карлос Ройтеманн 21 2 Алан Джонс 18 3 Нельсон Піке 13 4 Рікардо Патрезе 4 5 Ален Прост 4

Кубок конструкторів Поз Конструктор Очки 1 Вільямс-Форд 39 2 Бребгем-Форд 13 3 Рено 6 4 Ерроуз-Форд 4 5 Альфа Ромео 3

• Примітка: Тільки 5 позицій включені в обидві таблиці.

Примітки

1. Енциклопедія Ф1 (рос.)
2. Рекорди Формули-1: кількість великих шоломів (рос.)

Посилання

• Гран-прі Аргентини 1981 (англ.)