Фраат I (цар Парфії)

Фраат I (парф. Frahāt)(близько 176 — близько 171 до н. е.)[1] — четвертий з відомих династів-Аршакідів. Очолив парнів по смерті батька Фріапата[2]

Фраат (I)
парф. Frahāt
невідомо
Династія Аршакіди
Держава об'єднання парнів, сатрапія Гірканія(?)
Титул невідомо
Форма влади автократія спадкова
Попередник Фріапат
Наступник Мітрідат (I)
Роки правління близько 176 — близько 171 до н. е.
Біографічні дані
Рік народження невідомо
Батько Фріапат
Мати невідомо
Брати, сестри Мітрідат, Артабан
дружина невідомо
Діти невідомо
 Медіафайли у Вікісховищі

Після жахливої поразки Антіоха III від римлян біля Магнесії у 190 р. до н. е. державу Селевкідів значною мірою було дестабілізовано, що призвело до зростання напруги на періферії. Для захисту однієї з власних сатрапій — Гірканії від горян-мардів Селевкіди були вимушені залучити своїх васалів — Аршакідів. Наразі не відомо, за якого з династів (Фріапата чи Фраата) відбулася передача цієї провінції під контроль парнів, але з античних джерел відомо, що власне Фраат отримав остаточну перемогу над горянами, убезпечивши життя та діяльність землеробського населення цієї сатрапії.

«Безумовним досягненням Фраата I було усвідомлення факту того, що без подолання конфлікту з осілим населенням неможливо думати не тільки про нові здобутки, але й зберегти попередні. Будучи вельми зацікавленим у залученні еллінів та гірканців на свій бік та побачивши у війні з мардами, що турбували Гірканію своїми грабунками, найкращий засіб досягнення цієї мети, Фраат свідомо знехтував тим, що марди були фактичними союзниками його діда Аршака II.»[3]

Після смерті Фраата влада перейшла до його брата Мітрідата. В античних джерелах повідомляється про те, що Фраат сам передав владу брату, але подальша історія Аршакідів та відсутність будь-яких згадок щодо дітей померлого робить такий варіант розвитку подій вельми сумнівним, ймовірно Мітрідат, за підтримки військової еліти, узурпував владу та позбувся дітей Фраата.[3]

Примітки
  1. датування років життя та діяльності перших династів-Аршакідів наразі вельми умовне, та в подальшому може змінюватися
  2. (англ.) Parthia.com. Genealogy of Parthian Rulers.
  3. (рос.) А. С. Балахванцев. Политическая история ранней Парфии. Институт востоковедения РАУ. 2018


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.