Церква святого Мартіна (Кентербері)

Церква Святого Мартіна в Кентербері (Кент) — перша церква, заснована у Англії, найстаріша парафіяльна церква, яка знаходиться у безперервному використанні, і найстаріша церква у всій англомовної частині світу.

Церква святого Мартіна
Кентерберійський собор, Абатство Святого Августина, Церква Святого Мартіна [1]
Світова спадщина
Церква святого Мартіна
51°16′40″ пн. ш. 1°05′37″ сх. д.
Країна
Тип культурна пам'ятка
Критерії I, II, VI
Об'єкт № 496
Зареєстровано: 1988 (12 сесія)
 Церква святого Мартіна у Вікісховищі
Римські цеглини у вівтарній стіні

Три культових об'єкта у Кентербері — Кентерберійський собор, Абатство Святого Августина і церква Святого Мартіна — знаходяться під охороною ЮНЕСКО, утворюючи в сукупності пам'ятку Всесвітньої спадщини. З 1668 церква стала частиною приходу Святого Мартіна і Святого Павла у Кентербері.

Історія

У VI столітті, до прибуття Августина із Риму у 597 році, церква Святого Мартина була особистою каплицею королеви Берти Кентської. Королева Берта була християнською франкською принцесою, яка прибула в Кентербері у супроводі капелана, єпископа Людгарда. Король Етельберт Кентський, її чоловік, був язичником, але дозволив їй сповідувати свою релігію. Церква була побудована у романському стилі близько 580 року із використанням сполій — фрагментів більш ранніх римських споруд. Готична вежа прибудована до церкви пізніше.

Але за відомостями Преподобного Беди, ченця та історика, королева Берта лише відновила храм, покинутий після відходу з Британії римлян. Беда відмітив, що ця церква була присвячена Святому Мартіну Турському, а Тур був містом, біля якого росла Берта.

Після прибуття Августина він використовував церкву як свою штаб-квартиру, відразу збільшивши її. Король Етельберт незабаром хрестився тут. Після будівництва Кентерберійського собору і абатства Святого Августина престиж церкви Святого Мартіна зменшився, але вона зберігає свій пріоритет і історичне значення.

Галерея
  • Готична вежа
  • Інтер'єр церкви
  • Вівтар
  • Баптистерій
  • Загальний вигляд

Посилання
  1. * Назва в офіційному англомовному списку
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.