Чжанцзякоу

Чжанцзякоу (кит. спр. 張家口市, піньїнь: Zhāngjiākǒu shì) — місто в КНР, у провінції Хебей. Розташоване на північному сході країни і провінції, на північній схід від Пекіна, на кордоні з Внутрішньою Монголією. Історична назва — Калган, столиця монгольської автономії Менцзян (1939 — 1945).

Чжанцзякоу / Калган
спр. китайська: 张家口市
монг. ᠬᠠᠭᠠᠯᠭᠠᠨ
Основні дані
40°48′38″ пн. ш. 114°52′52″ сх. д.
Країна Китай
Регіон Хебей
Столиця для Менцзян[1] (колишня держава)
Поділ
  • Qiaodong Districtd, Qiaoxi Districtd, Xuanhua Districtd, Xiahuayuan Districtd, Zhangbei Countyd, Канбаоd, Округ Гуюаньd, Shangyi Countyd, Yu Countyd, Yangyuan Countyd, Huai'an Countyd, Wanquan Districtd, Huailai Countyd, Zhuolu Countyd, Chicheng Countyd, Район Чунлі, Q5362333?
    • Площа 36 796,53 км²
    Населення 4 345 485 осіб (2010)[2]
    Висота НРМ 716 м
    Міста-побратими Шевде[3]
    Телефонний код (+86) +86 313
    Часовий пояс UTC+8
    Номери автомобілів 冀G
    GeoNames 2033194
    OSM ↑912998 ·R (Хебей)
    Поштові індекси 075000
    Міська влада
    Вебсайт zjk.gov.cn
    Мапа
    Чжанцзякоу / Калган
    Чжанцзякоу / Калган (Китайська Народна Республіка)
    Чжанцзякоу / Калган
    Чжанцзякоу / Калган (Хебей)
     Чжанцзякоу / Калган у Вікісховищі

    Назва
    • Чжанцзякоу (кит. спр. 張家口, піньїнь: Zhāngjiākǒu, МФА: [ʈʂáŋtɕjá kʰòu], чангчякоу) — сучасна китайська назва з середини ХХ ст.
    • Калган (ст.-монг. Kalgan, кит. 喀拉干, Kālāgàn) — історична монгольська назва міста, усталена в європейських мовах.
      • Чулалт Халга (монг. ᠴᠢᠭᠣᠯᠠᠯᠲᠣ ᠬᠠᠭᠠᠯᠭ᠎ᠠ), , Čiɣulaltu qaɣalɣa) — повна класична монгольська назва; монг. Чуулалт Хаалга, Chuulalt haalga — сучасна монгольська назва
      • Халган (, Qaghalghan, «ворота») — коротка класична назва; монг. Хаалган, Haalgan — сучасна монгольська назва; означає ворота у Великому китайському мурі.
    • Імінангга ясе (маньчжурська: ᡳᠮᡳᠶᠠᠩᡤᠠ ᠠᠰᡝ, , Imiyangga jase) — манчжурська назва міста.

    Географія

    Чжанцзякоу розташовується на північному сході провінції.

    Клімат

    Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 23.9 °C (75 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -7.8 °С (18 °F).[4]

    Клімат Чжанцзякоу
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Абсолютний максимум, °C 7 13 20 30 35 35 36 35 31 27 17 17 36
    Середній максимум, °C −3 0 7 16 23 27 28 26 22 15 5 −1 13
    Середня температура, °C −7 −5 2 11 17 22 23 22 17 10 1 −6 8
    Середній мінімум, °C −12 −10 −2 5 11 16 18 17 11 5 −3 −10 3
    Абсолютний мінімум, °C −26 −22 −16 −7 0 5 11 10 1 −7 −20 −20 −26
    Днів з опадами 4 7 7 9 12 15 17 16 12 8 6 4 117
    Днів з дощем 0 0 3 9 12 15 17 16 12 8 3 0 95
    Днів зі снігом 3 7 6 1 0 0 0 0 0 1 4 4 26
    Джерело: Weatherbase

    Історія

    Новий час

    1571 року китайська династія Мін уклала мир з монголами. Місто перетворилося на центр китайсько-монгольської торгівлі, а саме вікном, через яке монголи продавали своїх коней у Китай. Водночас, мінський уряд продовжував розглядати місто як стратегічно важливу військову базу на китайсько-монгольському кордноні.

    Після 1727 року місто стало також одним із центрів цінсько-російської торгівлі, так званої кяхтинської торгвілі, між Калганом і Кяхтою. До ХІХ ст. деякі російські купці мали постійні резиденції та склади за межами міських мурів Калгана.

    • Калган
      1698
    • Великий мур поблизу міста
    • Калган
      1912

    Новітня доба

    1909 року місто сполучилося зі столицею Пекін-Калганською залізницею, першою, яка була побудована самостійно Цінським урядом.

    Після революції 1911 року, внаслідок якої було повалено династію Цін і встановлено Китайську Республіку, місто увійшло до складу новоствореної Чахарської автономії (з 1928 року — провінції).

    1937 року, на початку китайсько-японської війни, Калган захопили японські війська. 1939 року місто стало столицею Монгольського краю (Менцзяну), залежного від Японії.

    9 — 21 серпня 1945 року в місті відбувався жорстокий бій між японськими військами, які намагалися еваюкувати місцевих японців, і наступаючими силами Радянської армії і сателітної Монгольської Народної Республіки. Місто опинилося під радянським контролем, а згодом перейшло до Китайської Республіки. На згадку про ці події у місті пам'ятник радянсько-монгольським військам.

    Після радянсько-китайського розколу 1960 року став важливим військово-стратегічним містом через близькість до Пекіна. Укріплявся через небезпеку нападу СРСР. Назвивався «Північними воротами Пекіна».

    2022 року в місті пройде частина заходів Пекінських зимових Олімпійських ігор.

    Адміністративна історія
    • 1913 — 1928: центр Чахарської автономії Внутрішньої Монголії у складі Китайської Республіки.
    • 1928 — 1936: центр Чахарської провінції Внутрішньої Монголії у складі Китайської Республіки.
    • 1939 — 1945: столиця монгольської автономії Менцзян.
    • 1945 — 1948: центр Чахарської провінції Внутрішньої Монголії у складі Китайської Республіки.
    • З 1948 : переведено до складу внутрішньокитайської провінції Хейбей, КНР.

    Примітки
    1. Менцзян — 1939.
    2. Sixth National Population Census of the People's Republic of China
    3. http://www.skovde.se/Kommun-Politik/Internationell--Regional-samverkan/Vanorter/
    4. Клімат Чжанцзякоу

    Джерела
    • Merker, Peter; Zhao, Zhanhua. Zhangjiakou Through the Eyes of Foreigners. Beijing China: Xiandai Chubanshe, 2016.
    • Zhangjiakou Shidian (Zhangjiakou Encyclopedia). Baoding China: Hebei Daxue Chubanshe.

    Посилання

    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чжанцзякоу

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.