Шумилов Петро Павлович
Петро́ Па́влович Шуми́лов (1901, Бобринець — †17 серпня 1942, Москва) — учений у галузі гідромеханіки, основоположник теорії турбінного буріння, доктор технічних наук, тричі лауреат Державної премії СРСР (1942, 1947 — двічі).
| Петро Павлович Шумилов | |
|---|---|
| Народився |
14 червня 1901 Бобринець |
| Помер |
17 серпня 1942 (41 рік) Москва |
| Країна |
 СРСР |
| Діяльність | фізик |
| Alma mater | фізико-математичний факультет Московського університетуd і Московський державний університет імені М. В. Ломоносова |
| Ступінь | доктор технічних наук |
| Науковий керівник | Лейбензон Леонід Самуїлович |
| Відомий завдяки: | теорія турбінного буріння |
| Нагороди |
 |
Біографічні відомості
Освіту Петро Шумилов здобув у школі рідного міста. Закінчивши школу, у серпні 1919 року став викладати в ній фізику і математику до 1923 року.[1]
Закінчив Московський державний університет (1929). Працював у Державному науково-дослідному нафтовому інституті (до 1934 р.), організував та керував експериментальною конторою турбінного буріння в Баку (1934—1939), в 1939—1942 рр. — у Народному комісаріаті нафтової промисловості.
Науковий доробок
Розробив теорію малогабаритних багатоступінчастих турбін турбобура (1934—1936), створив (у співавторстві) багатоступінчастий турбобур і спосіб турбінного буріння вертикальних і нахилено-спрямованих свердловин. З 1941 р. працював над створенням реактивної протитанкової зброї, при випробовуванні якої загинув.
Нагороди
Нагороджений орденом Леніна.
Джерело
- Прес-центр[недоступне посилання з серпня 2019]
- Історичний календар Кіровоградщини на 2011 рік : люди, події, факти / авт.-упоряд. В. М. Босько; Упр. освіти і науки Кіровогр. обл. держ. адмін., Кіровогр. обл. ін-т післядиплом. пед. освіти ім. Василя Сухомлинського. – Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2010. – 229 с.: іл.