Ґорноводенський монастир (Болгарія)
Ґорноводенський монастир — болгарський православний монастир в Асеновградському духовному районі Пловдивської єпархії Православної церкви Болгарії.
| Горноводенски манастир | |
|---|---|
 Манастирська церква „Святої Параскеви Сербської“ (1850) | |
| 42°00′04″ пн. ш. 24°50′38″ сх. д. | |
| Розташування | Асеновград Болгарія |
| Тип монастиря | Жіночий монастир |
| Дати початку спорудження | XIV ст. |
| Дата завершення спорудження | XX ст. |
| |
|
| |
 Ґорноводенський монастир у Вікісховищі | |
Местоположение
Розташований в Західних Родопах на пагорбі Чернатиця, близько 2 км на південний захід від Асеновграда і в кілометрі на південь від кварталу Ґорні Воден.[1] Точна дата заснування монастиря невідома.
Історія
Монастир був побудований вперше в ХІV столітті біля джерелаАязмо. Згодом був зруйнований разом з багатьма іншими монастирями та церквами під час вимушеної ісламізації Болгарії (Західні Родопи) у XVІІ ст. Відновлений монастир обрав у якості покровительки Святу Параскеву Сербську. Трохи пізніше старий монастир "Святих Кіріка і Юліта»також було відновлено неподалік від нового. У 1810 р. обидва монастирі були спалені і зруйновані деребеями.
Реставрація нинішнього монастиря починається в 1816 і триває до 1835. Церква була освячена 15 жовтня 1850. У боротьбі за національно-церковну незалежність монастир потрапив у грецькі руки в середині XIX ст. і повернулася до Болгарської православної церкви лише у 1930 р. Будівлі монастиря були серйозно пошкоджені під час пожежі 1924 р. і землетрусу 1928 р. У 1920-х і 1930-х рр. Монастир "Св. Кірік і Юліта" є приміщенням для богословської школи. У 1943-1944 рр. монастир служить концтабором під назвою "Святий Кірик".
Після 9 вересня 1944 комуністичний уряд залишив монастир, а згодом перетворив його на будинок для психічно хворих. У 1981 році Спілка архітекторів Болгарії отримала дозвіл на відновлення монастиря і пристосування його до мирських потреб. Наступного року команда архітекторів і інженерів, очолювана архітектором Любомиром Шинковим розробляє проект відновлення та перетворення монастиря для потреб Міжнародної архітектурної академії". Реконструкція під керівництвом Христа Радева почалася в 1983 і закінчилася в 1987. 25 вересня 1985 офіційно відкритий Президентом Спілки архітекторів Болгарії, архітектором Георгієм Стоїловим . Спочатку монастир використовувався як рекреаційна та творча база спілки.
До 2010 р. функціонував як тризірковий готель, відкритий для відвідувачів. [2]
Після багатьох судових справ в обласному суді в Пловдиві між пловдивським єпископством і Спілкою архітекторів Болгарії,4 листопада 2010 р. суд повернув монастир Болгарській православній церкві як законній власниці. Філіальну організацію спілки зобов'язали впокинути монастир і заплатити митрополиту 10 000 левів на витрати. Згідно з рішенням суду, Церква не відмовилася від власності, а архітектори будувалися на території чужої власності, тому їх будівлі належать Церкві.
Соборна церква
Горноводський монастир — це комплекс, що складається із церкви і масивних двоповерхових житлових будинків навколо неї. Монастирська церква "Святої Параскеви Сербської" — це велика трипільна, однокупольна псевдобазіліка з притвором. Більшість фресок зробив великий болгарський художник Алексій Атанасов. Зберігся увесь іконостас, в тому числі ікони, написані знаменитим майстром Захарієм Зографом. [3]
Пагорб
Монастир розташований за абсидою соборної церкви. Близько 500 м на північний схід від монастиря знаходиться святий пагорб, де розташована каплиця "Святих Кіріка і Юліта", в ній є також деякі фрагменти розписів і фрески. [3]
Примітки
Бібліографія
- Никола Филипов. "Свети Кирик", Горни Воден, Долни Воден. С., SM, 2011.