Lonchothrix emiliae
Lonchothrix emiliae (пухнастохвостий голчастий деревний щур[1]) — вид гризунів родини щетинцевих, що поширений в амазонській Бразилії, на південь від річки Амазонки — єдиний вид у роді. Проживає у лісовій місцевості.
| Lonchothrix emiliae | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Щетинцеві (Echimyidae) |
| Підродина: | Echimyinae |
| Триба: | Echimyini |
| Рід: | Lonchothrix Thomas, 1920 |
| Вид: | L. emiliae |
| Біноміальна назва | |
| Lonchothrix emiliae | |
Етимологія
Вид названий в честь доктора Марії Елізабет Емілії Снетлаге (нім. Maria Elizabeth Emilia Snethlage,1868—1929), німецького орнітолога, доктора натуральної філософії, і асистента зоології в Берлінському музеї області орнітології. Вона збирала зразки в лісах Амазонки з 1905 до своєї смерті. Найвідоміша праця Catalogo das Aves Amazonicas, 1914 р.
Морфологія
Морфометрія. Зразок із Ріо-де-Жанейро має такі параметри — повна довжина тіла: 380, довжина хвоста: 200, довжина задньої лапи: 35, довжина вуха: 15 мм, вага: 237 грам.
Опис. Це густо вкритий голками середніх розмірів голчастий щур, який є близьким родичем роду Mesomys. Спинне забарвлення являє собою суміш помаранчево-коричневими волосся і товстих голок, які є світло-коричневі з білим кінцем. Боки злегка колючі. Центральна частина черева покрита жорстким, кремового кольору волоссям. Кінцева частина хвоста має сильні ознаки китиці.
Загрози та охорона
Головною загрозою є зникнення лісових площ. У межах ареалу є кілька захищених територій, хоча про наявність виду в них не повідомлялося.
Примітки
- Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
Джерела
- Вебсайт МСОП
- John Frederick Eisenberg, Kent Hubbard Redford Mammals of the Neotropics: The central neotropics: Ecuador, Peru, Bolivia, Brazil — OUniversity of Chicago Press, 1999, p. 490
