U-126 (1940)

U-126 — німецький великий океанський підводний човен типу IXC, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 1 червня 1940 року на верфі Deutsche Schiff- und Maschinenbau, AG Weser у Бремені. Спущений на воду 31 грудня 1940 року, а 22 березня 1941 року корабель увійшов до складу ВМС нацистської Німеччини[1].

U-126
U 126
Зображення підводного човна U-505, однотипного з U-126
Верф Deutsche Schiff- und Maschinenbau, AG Weser, Бремен
Під прапором  Третій Рейх
Належність  Кріґсмаріне
Порт приписки Кіль
Лор'ян
Замовлення 7 серпня 1939
Закладений 1 червня 1940
Спуск на воду 31 грудня 1940
Введений до складу флоту 22 березня 1941
На службі 1941—1943
Загибель 3 липня 1943 року затоплений північно-західніше мису Ортегаль у результаті атаки британського бомбардувальника «Веллінгтон»
Сучасний статус затоплений
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Кампанія в Карибському морі
Основні характеристики
Тип корабля великий океанський торпедний ДПЧ
Позначення проєкту типу IXC
Швидкість (надводна) 18,2 вузлів (33,7 км/год)
Швидкість (підводна) 7,3 (13,5 км/год)
Робоча глибина занурення 100 м
Гранична глибина занурення 230 м
Дальність плавания 64 милі (119 км) км на швидкості 4 вузли (7,4 км/год) (у підводному положенні)
13 450 морських миль (24 910 км на швидкості 10 вузлів (19 км/год) (у надводному положенні)
Екіпаж 48 офіцерів та матросів
Розміри
Водотоннажність надводна 1 120 т
Водотоннажність підводна 1 232 т
Довжина найбільша (по КВЛ) 76,76 м
Ширина корпусу найб. 6,76 м
Висота 9,6 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,7 м
Силова установка
Дизель-електрична:
2 дизельні двигуни MAN M 9 V 40/46
2 електродвигуни Siemens-Schuckert 2 GU 345/34
Гвинти 2
Потужність 2 × 2 200 к.с. (дизелі)
2 × 740 к.с. (електродвигуни)
Озброєння
Артилерія 1 × 105-мм палубна гармата SK C/32
Торпедно-
мінне озброєння		 4 носових і 2 кормових ТА; 22 торпеди або 44 міни TMA чи 66 TMB
ППО 1 × 37-мм зенітна гармата SKC/30
2 (1 × 2) × 20-мм зенітні гармати FlaK 30
Історія служби
У складі 2-га флотилія ПЧ
Командувачі KptLt Ернст Бауер (березень 1941 — лютий 1943)
Oblt Зигфрід Кіц (березень — липень 1943)
Операції 6 походів
Перемоги 24 судна (111 564 GRT) затоплено
1 військовий корабель затоплений (450 т)
5 суден пошкоджено (37 501 GRT)
2 судна тотально зруйновані (14 173 GRT)
U-126
Район загибелі U-126

Історія служби

U-126 належав до серії німецьких підводних човнів типу IXC, великих океанських човнів, призначених діяти на морських комунікаціях противника на далеких відстанях у відкритому океані. Човнів цього типу було випущено 54 одиниці і вони дуже успішно та результативно проявили себе в ході бойових дій в Атлантиці. 22 березня 1941 року U-126 розпочав службу у складі 2-ї навчальної флотилії, а з 1 липня 1941 року — після завершення підготовки — в бойовому складі цієї флотилії ПЧ Крігсмаріне.

З липня 1941 року і до липня 1943 року U-126 здійснив 6 бойових походів в Атлантичний океан, в яких провів 497 днів. Загалом підводний човен потопив 24 судна противника (111 564 GRT) і 1 військовий корабель (450 т), який перебував на палубі вантажного судна. Також ПЧ пошкодив 5 суден (37 501 GRT) і своїми діями спричинив двом суднам тотальні зруйнування (14 173 GRT).

3 липня 1943 року при поверненні з шостого бойового походу U-126 був затоплений північно-західніше мису Ортегаль глибинними бомбами британського бомбардувальника «Веллінгтон» 172-ї ескадрильї Королівських ПС.

Командири

Перелік уражених U-126 суден у бойових походах
Перелік затоплених суден та кораблів[2]
№ Дата Командир ПЧ Назва Тип Належність Водотоннажність (брт) Вантаж Конвой Результат та координати Наслідки атаки для екіпажу Прим.
Перший похід (5.07—24.08.1941, 51 доба; Кіль—Лор'ян)[3]
1 20 липня 1941 KptLt Ернст Бауер Canadian Star[4] суховантажне судно  Велика Британія 8 293 пасажири та генеральні вантажі, державне майно та пошта пошкоджено
49°15′ пн. ш. 21°00′ зх. д.		  ? (? загинули та ? вижили)
2 27 липня 1941 Erato[5] суховантажне судно  Велика Британія 1 335 732 тонни генеральних вантажів, 1200 тонн військових і військово-морських запасів Конвой OG 69 потоплено
43°10′ пн. ш. 17°30′ зх. д.		 42 (9 загинули та 33 вижили)
3 27 липня 1941 Inga I[6] суховантажне судно Норвегія 1 304 1670 тонн вугілля та коксу Конвой OG 69 потоплено
43°10′ пн. ш. 17°30′ зх. д.		 19 (3 загинули та 16 вижили)
4 4 серпня 1941 Robert Max[7] вітрильне судно  Велика Британія 172 тріска потоплено
36°47′ пн. ш. 21°15′ зх. д.		 7 (усі вижили)
5 14 серпня 1941 Sud[8] суховантажне судно  Югославія 2 589 баласт Конвой HG 70 потоплено
41°00′ пн. ш. 17°41′ зх. д.		 33 (усі вижили)
Другий похід (24.09—13.12.1941, 81 доба; Лор'ян—Лор'ян)
6 10 жовтня 1941 Nailsea Manor[9] суховантажне судно  Велика Британія 4 926 6000 тонн військових запасів, у тому числі 1000 тонн боєприпасів, пошта та LCT як палубний вантаж Конвой OS 7 потоплено
18°45′ пн. ш. 21°18′ зх. д.		 42 (усі вижили)
7 10 жовтня 1941 HMS LCT-102[10] танкодесантний корабель  Військово-морські сили Великої Британії 450 Конвой OS 7 потоплений
18°45′ пн. ш. 21°18′ зх. д.		  ? (? загиблих та ? вцілілих) перебував на борту Nailsea Manor
8 19 жовтня 1941 Lehigh[11] суховантажне судно США 4 983 баласт потоплено
8°26′ пн. ш. 14°37′ зх. д.		 44 (усі вижили)
9 20 жовтня 1941 British Mariner[12] танкер  Велика Британія 6 996 баласт тотально зруйнований
7°43′ пн. ш. 14°20′ зх. д.		 51 (3 загинули та 48 вижили)
10 13 листопада 1941 Peru[13] суховантажне судно  Велика Британія 6 961 3001 тонна чавуну, 4184 тонни арахісу та 2082 тонни генеральних вантажів потоплено
1°30′ пн. ш. 13°20′ зх. д.		 50 (усі вижили)
Третій похід (2.02—29.03.1942, 56 діб; Лор'ян—Лор'ян)
11 2 березня 1942 Gunny[14] суховантажне судно Норвегія 2 362 3100 тонн марганцевої руди та червоного дерева потоплено
27°09′ пн. ш. 66°33′ зх. д.		 26 (14 загинули та 12 вижили)
12 5 березня 1942 Mariana[15] суховантажне судно США 3 110 цукор потоплено
22°14′ пн. ш. 71°23′ зх. д.		 36 (усі загинули)
13 7 березня 1942 Barbara[16] суховантажне судно США 4 637 4015 тонн генеральних вантажів потоплено
20°10′ пн. ш. 73°05′ зх. д.		 85 (26 загинули й 59 вижили)
14 7 березня 1942 Cardonia[17] суховантажне судно США 4 637 81 тонна генеральних вантажів потоплено
19°53′ пн. ш. 73°27′ зх. д.		 38 (1 загиблий і 37 вижили)
15 8 березня 1942 Esso Bolivar[18] танкер  Панама 10 389 10500 т прісної води, 500 т продовольчих товарів, палубний вантаж — ацетиленові балони пошкоджений
19°38′ пн. ш. 74°38′ зх. д.		 50 (8 загиблих і 42 вижили)
16 9 березня 1942 Hanseat[19] танкер  Панама 8 241 баласт потоплений
20°25′ пн. ш. 74°07′ зх. д.		 38 (усі вижили)
17 12 березня 1942 Texan[20] суховантажне судно США 7 005 10 915 тонн генеральних вантажів потоплено
21°34′ пн. ш. 76°28′ зх. д.		 47 (10 загинули та 37 вижили)
18 12 березня 1942 Olga[21] суховантажне судно США 2 496 баласт потоплено
21°32′ пн. ш. 76°24′ зх. д.		 33 (1 загинув та 32 вижили)
19 13 березня 1942 Colabee[22] суховантажне судно США 5 518 38 600 мішків цукру потоплено
22°10′ пн. ш. 77°30′ зх. д.		 38 (24 загинули та 14 вижили)
Четвертий похід (25.04—25.07.1942, 92 доби; Лор'ян—Лор'ян)
20 3 червня 1942 Høegh Giant[23] танкер Норвегія 10 990 баласт потоплений
6°52′ пн. ш. 42°43′ зх. д.		 39 (усі вижили)
21 15 червня 1942 Dutch Princess[24] вітрильне судно  Велика Британія 125 потоплено
13°46′ пн. ш. 60°06′ зх. д.		 9 (усі вижили)
22 16 червня 1942 Arkansan[25] суховантажне судно США 6 997 9000 тонн генеральних вантажів, переважно кави потоплено
12°07′ пн. ш. 62°51′ зх. д.		 40 (4 загинули та 36 вижили)
23 16 червня 1942 Kahuku[26] суховантажне судно США 6 062 7100 тонн генеральних вантажів, включаючи крани, трактори та будівельну техніку потоплено
11°54′ пн. ш. 63°07′ зх. д.		 109 (17 загинули та 92 вижили)
24 27 червня 1942 Leiv Eiriksson[27] танкер Норвегія 9 952 14 366 тонн мазуту потоплений
13°18′ пн. ш. 59°57′ зх. д.		 44 (4 загинули та 40 вижили)
25 29 червня 1942 Mona Marie[28] вітрильне судно Канада 126 Порожні бочки з маслом потоплено
12°22′ пн. ш. 60°10′ зх. д.		 8 (усі вижили)
26 1 липня 1942 Warrior[29] суховантажне судно США 7 551 10 080 тонн військових припасів та паливо потоплено
10°54′ пн. ш. 61°02′ зх. д.		 56 (7 загинули та 49 вижили)
27 3 липня 1942 Gulfbelle[30] танкер США 7 104 баласт пошкоджений
11°40′ пн. ш. 60°39′ зх. д.		 49 (3 загинули та 46 вижили)
П'ятий похід (19.09.1942—7.01.1943, 111 діб; Лор'ян—Лор'ян)
28 1 листопада 1942 George Thatcher[31] суховантажне судно США 7 176 4005 тонн армійських машин швидкої допомоги, вантажівок, бензину в бочках та дорожньо-будівельної техніки потоплено
1°45′ пд. ш. 7°40′ сх. д.		 66 (18 загинули та 48 вижили)
29 4 листопада 1942 Oued Grou[32] суховантажне судно  Велика Британія 792 баласт потоплено
4°43′ пн. ш. 4°49′ сх. д.		 39 (5 загинули та 34 вижили)
30 5 листопада 1942 New Toronto[33] суховантажне судно  Велика Британія 6 568 8000 тонн африканської продукції, включаючи ядра, насіння, 240 тонн бавовни, 140 тонн пальмової олії, 45 тонн капок, 23 тонни вольфраму, 12 тонн олова, 75 живих корів, 3 ящики золота і 10 мішків пошти потоплено
5°57′ пн. ш. 2°30′ сх. д.		 89 (4 загинули та 85 вижили)
Шостий похід (20.03—3.07.1943, 106 діб; Лор'ян—загибель)
31 30 травня 1943 Oblt Зигфрід Кіц Flora MacDonald[34] суховантажне судно США 7 177 6270 тонн какао, червоного дерева та каучуку Конвой TS 41 тотально зруйновано
7°15′ пн. ш. 13°20′ зх. д.		 70 (7 загинули та 63 вижили)
32 2 червня 1943 Standella[35] танкер  Велика Британія 6 197 баласт Конвой TS 42 пошкоджено
7°25′ пн. ш. 13°26′ зх. д.		 72 (усі вижили)

Див. також

Примітки
Виноски
    Джерела
    1. U-126. uboat.net.(англ.)
    2. Ships hit by U-126
    3. Patrols by U-126
    4. Canadian Star
    5. Erato
    6. Inga I
    7. Robert Max
    8. Sud
    9. Nailsea Manor
    10. HMS LCT-102
    11. Lehigh
    12. British Mariner
    13. Peru
    14. Gunny
    15. Mariana
    16. Barbara
    17. Cardonia
    18. Esso Bolivar
    19. Hanseat
    20. Texan
    21. Olga
    22. Colabee
    23. Høegh Giant
    24. Dutch Princess
    25. Arkansan
    26. Kahuku
    27. Leiv Eiriksson
    28. Mona Marie
    29. Warrior
    30. Gulfbelle
    31. George Thatcher
    32. Oued Grou
    33. New Toronto
    34. Flora MacDonald
    35. Standella

    Джерела
    • U-126. на uboat.net. (англ.)

    Література
    • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
    • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). U-boats and Mine Warfare Vessels. German Warships 1815—1945. 2. Translated by Thomas, Keith; Magowan, Rachel. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-593-4.
    • Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)

    Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.