Аліф

Алі́ф (араб. الألِف‎; ’аліф) — перша літера арабської абетки. Її вживають для позначення довгого звука /aː/ або (рідше) гортанного зімкнення. Крім того, якщо слово починається з беззвучного приголосного, то перед ним з'являється аліф, який позначатиме короткий «і» (іноді, в наказовій формі — звук «у»).

Арабське письмо
ا    ب    ت    ث    ج    ح
خ    د    ذ    ر    ز    س
ش    ص    ض    ط    ظ    ع
غ    ف    ق    ك    ل
م    ن    ه    و    ي
Історія • Транслітерація Цифри • Числа
Інші знаки та літери Діакритики Гамза • Танвін • Шадда Та марбута ة‎ • Аліф максура ى‎ Лам-аліф لا‎‎ Сонячні та місячні літери
Додаткові літери
پ‎    چ‎    ژ‎    گ‎    ڭ    ڤ

Ізольована форма літери

В ізольованій та кінцевій позиціях аліф має вигляд ﺍ; в серединній та початковій позиціях — ﺎ.

Аліф належить до місячних літер.

Літері відповідає число 1.

В перській мові ця літера має назву алеф (перс. الِف‎), звучить як [ɒ] або передає гортанне зімкнення [ʔ].

В юнікоді

Юнікод	U+0627
Ім'я в юнікоді	ARABIC LETTER ALEF
HTML	ا
ISO 8859-6	0xc7

Див. також

• Мадда
• Арабська мова

Посилання

• Арабська абетка. Звучання арабських приголосних та коментарі до їхньої вимови(англ.)
• Арабська абетка. Коментарі до складних звуків(англ.)
• The Persian alphabet (الِفـباى فارسى) Архівовано 12 вересня 2011 у Wayback Machine.(англ.)
• Persian Alphabet (Alefba)(англ.)