Баркасово
Баркасово — село в Батівській громаді Берегівського району Закарпатської області України.
| село Баркасово | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Закарпатська область |
| Район/міськрада | Берегівський район |
| Громада | Батівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA21020010040081453 |
| Основні дані | |
| Населення | 2236 |
| Площа | 3,42 км² |
| Густота населення | 653,8 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 89654 |
| Телефонний код | +380 3131 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°21′55″ пн. ш. 22°29′20″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
106 м |
| Водойми | річка Мочонка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 89653, Закарпатська обл., Берегівський р-н, с. Серне, вул. ІІ Ракоці Ференца, 109 |
| Карта | |
![]() Баркасово | |
![]() Баркасово | |
| Мапа | |
| |
Історія
Назва села походить від слів -«берек» і «асо» (озн. — озеро сухого річника). Історичні відомості говорять про те, що село засновано більш як 700 років тому.
Перші згадки про нього датуються 1312 роком, коли село в спадок дістав Томаш, син майстра Донча.
У 1447 році село переходить у власність Жігмонда Чопі. Протягом минулих століть найбільші володіння на території села мали сім'ї Часловців, Бедів, Мелітів, Борнемісс, Чакі і Печі.
На південь від Баркасового, обабіч мертвого русла безіменної річки, в урочищі Надь Мезе — багатошарове поселення епохи неоліту з алфельдською мальованою керамікою, перших століть нашої ери та давньослов'янського часу (VIII—IX століть). Досліджувалося Закарпатською експедицією ІА АН УРСР.
У 1700 році у селі функціонувала лікувальна купіль на базі мінерального джерела.
У 1806 році в селі була школа.
Залізнична Станція була створена на відкритій 1872 року залізниці Чоп — Мукачеве.
Присілки
Гержені
Гержені - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Баркасово
Згадки: 1312: Kyrsan, 1364: Kirsano, 1524: Gyrsano, 1542: Chyrſano, 1543: Gerzano, 1550: Gerſano, 1596: Girsano, 1808: Gerzsenő, Gerţenowa, 1882: Gersenő , 1944: Gerzsenó.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2173 особи, з яких 1018 чоловіків та 1155 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 2233 особи.[2]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| угорська | 86,58 % |
| українська | 12,52 % |
| російська | 0,45 % |
| німецька | 0,13 % |
| болгарська | 0,04 % |
| молдовська | 0,04 % |
| словацька | 0,04 % |
| циганська | 0,04 % |
Туристичні місця
- в урочищі Надь Мезе — багатошарове поселення епохи неоліту з алфельдською мальованою керамікою, перших століть нашої ери та давньослов'янського часу (VIII—IX століть). Досліджувалося Закарпатською експедицією ІА АН УРСР
- У 1700 році у селі функціонувала лікувальна купіль на базі мінерального джерела.
Примітки
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.
- Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.


