Вільне (Болградський район)

Ві́льне (до 1945 року — Ісерлія[1]) — село Тарутинської селищної громади в Болградському районі Одеської області в Україні. Населення становить 1685 осіб. Більшість населення села — болгари.

село Вільне
Країна  Україна
Область Одеська область
Район/міськрада  Болградський район
Громада Тарутинська селищна громада
Облікова картка Вільне (Болградський район) 
Основні дані
Населення 1685
Площа 2,76 км²
Густота населення 610,51 осіб/км²
Поштовий індекс 68556
Телефонний код +380 4847
Географічні дані
Географічні координати 45°59′10″ пн. ш. 29°02′49″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 53 м
Водойми р. Киргиж-Китай, р. Ісерлія
Відстань до
обласного центру		 159 км
Відстань до
районного центру		 30 км
Найближча залізнична станція Березине
Відстань до
залізничної станції		 37 км
Місцева влада
Адреса ради 68556, с.Вільне, вул.Центральна
Карта
Вільне
Вільне
Мапа

Географія
Річка Киргиж-Китай на краю села

Село розташоване на правому березі річки Киргиж-Китай, на південному заході району за 8 км від кордону з Молдовою. На південно-східній околиці села річка Ісерлія впадає у річку Киргиж- Китай.

Історія

Першими поселенцями на території села були переселенці з Болгарії, які оселилися тут у 1829 — 1831 роках.

За даними 1859 року у болгарській колонії Ісерлія Аккерманського повіту Бессарабської області мешало 1043 особи (524 чоловічої статі та 519 — жіночої), налічувалось 141 дворове господарство, існував православний молитовний будинок[2].

Станом на 1886 рік у болгарській колонії Іваново-Болгарської волості мешкало 1636 осіб, налічувалось 227 дворових господарства, існували православна церква, школа, 3 лавки[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2079 особи (1044 чоловічої статі та 1035 — жіночої), з яких 2059 — православної віри[4].

14 листопада 1945 року було перейменовано село Іссерлія Новоіванівського району на село Вільне і Іссерлійську сільраду — на Вільнянську.[5][6]

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1825 осіб, з яких 868 чоловіків та 957 жінок.[7]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1652 особи.[8]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]

Мова Відсоток
болгарська 92,70 %
російська 2,67 %
українська 1,60 %
молдовська 1,31 %
гагаузька 1,25 %
вірменська 0,18 %
циганська 0,06 %
інші 0,23 %

Економіка

Основні напрямки сільського господарства — виноградарство, скотарство, вирощування зернових і технічних культур.

Примітки
  1. Карта РККА L-35 (Б и Г), 1941(рос.)
  2. Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 307)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-6)
  5. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 14 листопада 1945 р. «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Ізмаїльської області»
  6. УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.09.1946), 1947, с. 880–958, 959–1040..
  7. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.
  8. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.
  9. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.