Географія Гвінеї

Гвінея — західноафриканська країна, що знаходиться на крайньому заході континенту . Загальна площа країни 245 857 км² (79-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 245 717 км², а на поверхню внутрішніх вод — 140 км²[1]. Площа країни трохи менша ніж половина площі України.

Географія Гвінеї
Географічне положення Гвінеї
Географічне положення
Континент Африка
Регіон Західна Африка
Координати 11°00′ пн. ш. 10°00′ зх. д.
Територія
Площа 245 857 км² (79-те)
 • суходіл 100 %
 • води 0 %
Морське узбережжя 320 км
Державний кордон 4046 км
Рельєф
Тип височинний
Найвища точка гора Німба (1752 м)
Найнижча точка Атлантичний океан (0 м)
Клімат
Тип субекваторіальний
Внутрішні води
Найдовша річка Нігер ( км)
Найбільше озеро [[_]] ( км²)
Інше
Природні ресурси боксити, залізні руди, алмази, золото, уранові руди, гідроенергія, риба, кам'яна сіль
Стихійні лиха суховії
Екологічні проблеми знеліснення, спустелювання, перевилов риби

Назва

Офіційна назва — Республіка Гвінея, Гвінея (фр. Republique de Guinee, Guinee)[2]. Назва країни походить від злиття топоніму Гвінея. Топонім Гануа, Гінья (Ganua, Ginya) зустрічається на картах XIV століття[3]. У сучасному вигляді топонім Гвінея (порт. Guinea) уведений у XV столітті португальськими мореплавцями на означення усіх африканських земель на південь від Сахари, від них він потрапив до інших європейських мов[3]. З мови сусу топонім перекладається як жінки, за іншою версією, походить від бербер. Akal n-Iguinawen, що означає Земля німих, тобто варварів, що не розуміють берберської[3]. Колишня колонія Французька Гвінея.

Географічне положення

Гвінея — західноафриканська країна, що межує з шістьма іншими країнами: на півночі — з Гвінеєю-Бісау (спільний кордон — 421 км), Сенегалом (363 км) і Малі (1062 км), на сході — з Кот-д'Івуаром (816 км), на півдні — з Ліберією (590 км), Сьєрра-Леоне (794 км). Загальна довжина державного кордону — 4046 км[1]. Гвінея на заході омивається водами Атлантичного океану[4]. Загальна довжина морського узбережжя 320 км.

  • Карта Гвінеї від ООН (англ.)

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[5]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя[6][1].

Крайні пункти

Час

Час у Гвінеї: UTC0 (-2 години різниці часу з Києвом)[7].

Геологія

Корисні копалини

Надра Гвінеї багаті на ряд корисних копалин: боксити, залізну руду, алмази, золото, уранові руди, кам'яну сіль[8].

Сейсмічність

Рельєф

Середні висоти — 472 м; найнижча точка — рівень вод Атлантичного океану (0 м); найвища точка — гора Німба (1752 м).

  • Рельєф Гвінеї
  • Гіпсометрична карта Гвінеї
  • Супутниковий знімок поверхні країни
  • Карта країни (англ.)
  • Гора Німба

Узбережжя
  • Карта гвінейського узбережжя
  • Гвінейське узбережжя
  • Гвінейське узбережжя

Острови

Клімат

Територія Гвінеї лежить у субекваторіальному кліматичному поясі[9]. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні[10]. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній[10]. У літньо-осінній період з океану можуть надходити тропічні циклони, вдалині від моря взимку відзначається сухий сезон[10].

  • Сонячна радіація (англ.)
  • Кліматограма Конакрі

Гвінея є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[11].

Внутрішні води

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 226 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 950 км² зрошуваних земель[1].

  • Водоспади Дубрека
  • Риболовля на озері Селінья
  • Канали Ватаба

Річки

Річки країни належать басейну Атлантичного океану.

Озера

Болота

Ґрунти

Рослинність

Земельні ресурси Гвінеї (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 58,1 %,
    • орні землі — 11,8 %,
    • багаторічні насадження — 2,8 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 43,5 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 26,5 %;
  • інше — 15,4 %[1].

Тваринний світ

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Ефіопської області: південно-західна частина, узбережжя Гвінейської затоки — до Західноафриканської, північна і гірська частина — до Східноафриканської підобласті[10].

Охорона природи

Гвінея є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

Стихійні лиха та екологічні проблеми

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: сухі пилові вітри харматани дмуть з Сахари в сухий сезон, спричиняючи зниження вологості повітря і значне зниження видимості[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

  • знеліснення;
  • нестача ресурсів питної води;
  • спустелювання;
  • деградацію земель і ерозію ґрунтів;
  • перевилов риби внаслідок стрімко зростаючого населення;
  • примітивні технології в гірництві руйнують місцеві екосистеми.

Фізико-географічне районування

У фізико-географічному відношенні територію Гвінеї можна розділити на 4 райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом:

  • Нижня Гвінея. Розташована на заході країни, — Нижній, або Приморський регіон. Район товарно-експортного землеробства.
  • Середня Гвінея. Річки Когон, Фатала і Конкуре, які прорізують низовину, беруть початок в глибоких долинах другого району — Середньої Гвінеї. Тут пісковиковий масив Джаллон з вершинами 1200—1400 м перетинає країну з півночі на південь. Найвища точка плато — гора Тамге (1538 м). Середня Гвінея відрізняється переважанням ландшафту саван, в самих високих місцях є гірські луки.
  • Верхня Гвінея. На схід від масиву Джаллон, на рівнинах в басейні верхньої течії р.Нігер, розташована Верхня Гвінея. Це район саван.
  • Лісова Гвінея, розташована на південному сході країни, займає частину Гвінейської височини з невеликими масивами останцевих гір. Тут поблизу кордону з Ліберією в горах Німба розташована найвища точка Гвінеї (1752 м). У цьому районі фон складають савани, в деяких місцевостях, особливо по долинах річок, збереглися тропічні ліси.

Див. також

Примітки
  1. Guinea, Geography. Factbook.
  2. Котляков В. М., 2006.
  3. Поспелов Е. М., 2005.
  4. Атлас світу, 2005.
  5. Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  7. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 22 February. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  8. Гвінея // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  9. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
  10. ФГАМ, 1964.
  11. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  12. Ramsar Sites Information Service : [англ.] : [арх. 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література

Українською

Англійською
  • (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.

Російською

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.