Калінінська лінія
Калінінська лінія (рос. Калининская линия) — восьма лінія Московського метрополітену.
Першу чергу «Марксистська» — «Новогіреєво» відкрито 30 грудня 1979 року.
Отримала свою назву за найменуванням тодішнього Калінінського району Москви, Росія
[1]
На початок 2020-х до складу лінії входять 8 станцій, її довжина становить 16,3 км, середній час поїздки — 22 хвилини.
Дистанція «Третьяковська» — «Шосе Ентузіастів» — глибокого закладення, «Перово» — «Новокосино» — мілкого
[1]
Лінія сполучає із центром східні райони міста. На схемах позначається жовтим кольором та числом
.
| Калінінська лінія | |
|---|---|
| Московський метрополітен | |
![]() | |
| Відкриття першої ділянки | 30 грудня 1979 |
| Довжина, км | 16,3 |
| Кількість станцій | 8 |
| Час проїзду, хв | 22 |
| Максимальна кількість вагонів у складі поїзда | 8 («Ока») |
| Кількість вагонів у складі поїзда | 8
|
| Середньодобове перевезення пасажирів, тис. осіб/добу | 337 (2011) |
| Найнапруженіша станція | Перово |
| Наземні ділянки | нема |
| Електродепо | ТЧ-12 «Новогіреєво» |
| Калінінська лінія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Середньодобовий пасажиропотік лінії 2011 року становив 337 тисяч осіб[2]. У години пік середня завантаженість вагонів становить 6,5 осіб/м² — це другий показник у Московському метрополітені після Тагансько-Краснопресненської лінії.
На початок 2020-х Калінінська лінія не має безпересадкового сполучення з Солнцевською, яка на схемах відображається таким же жовтим кольором та числом. Проект з'єднання обох ліній в єдину Калінінсько-Солнцевську лінію існує не перше десятиліття, проте досі є далекою перспективою розвитку (з відкриттям не раніше 2030 року).
Станції
| Назва станції | Дата відкриття | Пере- садки |
Глибина, м[3] |
Тип конструкції | Координати | Фото | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Третьяковська | 25 січня 1986 | −46 | пілонна трисклепінна | 55.7412° пн. ш. 37.6274° сх. д. | ![]() ![]() | ||
| Марксистська | 30 грудня 1979 | −60 | колонна глибокого закладення трисклепінна | 55.7411° пн. ш. 37.6543° сх. д. | ![]() | ||
| Площа Ілліча | 30 грудня 1979 | −46 | пілонна трисклепінна | 55.7472° пн. ш. 37.6824° сх. д. | ![]() | ||
| Авіамоторна | 30 грудня 1979 | −53 | колонна глибокого закладення трисклепінна | 55.7524° пн. ш. 37.7191° сх. д. | ![]() | ||
| Шосе Ентузіастів | 30 грудня 1979 | −53 | пілонна трисклепінна | 55.7576° пн. ш. 37.7500° сх. д. | ![]() | ||
| Перово | 30 грудня 1979 | −9 | односклепінна мілкого закладення | 55.7511° пн. ш. 37.7866° сх. д. | ![]() | ||
| Новогіреєво | 30 грудня 1979 | −9 | колонна мілкого закладення трипрогінна | 55.7517° пн. ш. 37.8166° сх. д. | ![]() | ||
| Новокосино | 30 серпня 2012 | −9 | односклепінна мілкого закладення | 55.7451° пн. ш. 37.8638° сх. д. |
|
Депо і рухомий склад
Депо, що обслуговують лінію
| Депо | Період |
|---|---|
| ТЧ-12 Новогіреєво | 1979 — 1985, з 1989 |
| ТЧ-4 Червона Пресня | 1985 — 1989 |
У період 1985 — 1989 роки ТЧ-12 «Новогіреєвоо» використовувалося як оборотне депо для ТЧ-4 «Червона Пресня», яке обслуговувало лінію на той час.
Кількість вагонів у потягах
| Кількість вагонів | Період |
|---|---|
| 6 | 1979 — 1992 |
| 7 | 1992 — 2009 |
| 8 | з 2009 |
Типи вагонів, що використовуються на лінії
| Типи вагонів | Період |
|---|---|
| 81-717/714 | 1979 — 2013 |
| 81-717.5М/714.5М | 2009 — 2011 |
| 81-717.6/714.6, 81-717.6К/714.6К | 2009 — 2011 |
| 81-760/761 «Ока» | з 2012 |
Примітки
- Володимир Свіріденков. Калінінська лінія. Московське метро. Дата звернення: 30 жовтня 2011 року.
- Річний звіт метрополітену за 2011 рік Архівовано 2013-10-21 у Wayback Machine.
- Глибина закладання станцій метро. stroi.mos.ru. Комплекс містобудівної політики та будівництва міста Москви. Процитовано 2 вересня 2018.
Посилання
- Інформація про лінію на аматорському сайті «Метрострой»(рос.)
- Калінінська лінія на офіційному сайті Московського метрополітену(рос.)
- Калінінська лінія на сайті nashemetro.ru(рос.)
- Сайт «Метровагоны»(рос.)
- Калінінсько-Солнцевська лінія на сайті «Московське метро. Проект Артемія Лебедєва»(рос.)
- Станції Калінінської лінії на сайті «Прогулянки метром»(рос.)
.svg.png.webp)








