Каракурт (село)

Каракурт (алб. Karakurti, гаг. Karakurt, рум. Caracurt) — село Василівської сільської громади Болградського району Одеської області в Україні. Населення становить 2707 осіб.

село Каракурт
Герб Прапор
Вулиця села
Вулиця села
Країна  Україна
Область Одеська область
Район/міськрада  Болградський район
Громада Василівська сільська громада
Основні дані
Засноване 1811
Колишня назва Жовтневе
Населення 2707
Площа 2,97 км²
Густота населення 911,45 осіб/км²
Поштовий індекс 68751
Телефонний код +380 4846
Географічні дані
Географічні координати 45°38′01″ пн. ш. 28°42′18″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 24 м
Водойми р. Карасулак
Місцева влада
Адреса ради 68751, Одеська обл., Болградський р-н, с. Каракурт, вул. Арнаутська, 74
Карта
Каракурт
Каракурт
Мапа

 Каракурт у Вікісховищі

Назва

За радянських часів село дістало назву Жовтневе, у честь Жовтневого перевороту. Село внесено до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»[1]. Відтак з 2016 року селу було повернено історичну назву.

Географія

Розташоване за 7 км від районного центру та за 14 км від залізничної станції Болград. Через село проходить автодорога Одеса — Рені. Дворів — 793, населення — 2707 осіб. Сільраді підпорядковане село Новий Каракурт.

Історія
Типовий албанський будинок

Село засноване 1811 року арнаутами — переселенцями з Добруджі, куди вони в свою чергу потрапили з півдня Албанії, і спочатку мало назву Каракурт. 1945 року було перейменовано у Жовтневе.[2] У 2016 було повернуто історичну назву. 1861—1862 років частина мешканців села переселилася далі на схід, заснувавши нові албанські села на території сучасного Приазовського району Запорізької області: Тююшки, Джандран і Таз.

З 1867 р. громада селища мала власну печатку з гербом — зображенням виноградного грона.

В околицях села виявлено залишки поселень епохи пізньої бронзи (кінець II тисячоліття до н. е.), раннього заліза (VIII—VII ст. до н. е.), перших століть нашої ери і два поселення періоду Київської Русі (X—XI ст.).

Населення

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 2775 осіб, з яких 1318 чоловіків та 1457 жінок.[3]

За переписом населення 2001 року в селі мешкали 2692 особи.[4]

Нині в селі компактно проживає албанська спільнота. В школі вивчається албанська мова, діють різноманітні фольклорні гуртки, підтримується зв'язок з Албанією.[5]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
албанська 48,6 %
болгарська 18,47 %
російська 15,11 %
гагаузька 11,49 %
українська 4,62 %
молдовська 1,37 %
білоруська 0,07 %
вірменська 0,04 %

Символіка

Герб представляє собою щит двічі скошений зліва. У першому лазуровому полі летять три срібні голуби. У другому червоному срібна селянська хата. У третьому зеленому срібне гроно винограду. Щит вписаний у декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною.

Економіка

На території села Каракурт розміщений плем-репродуктор ТОВ «Агропрайм Холдинг» який займається розведенням та реалізацією свиней породи ландрас, а також іншими породами свиней.

Відомі особистості

В поселенні народилися:

Пам'ятки

Поблизу села створено ентомологічний заказник місцевого значення «Жовтневий».

Галерея
  • Церква Різдва Богородиці
  • Старі споруди у селі
  • На вулиці села
  • Одна з вулиць
  • Вівці на подвір'ї

Див. також

Примітки
  1. Український інститут національної пам'яті. Перелік міст та сіл до перейменування
  2. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 14 листопада 1945 р. «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Ізмаїльської області»
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 29 вересня 2019.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 29 вересня 2019.
  5. В Жовтневом побывал консул Албании (рос.)
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 29 вересня 2019.

Джерела
  • В. І. Наулко. Албанці // Радянська енциклопедія історії України. Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1969, т. 1, с. 43-44.
  • Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1969, с. 394.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.