Полішпакове

Полішпакове (у минулому — хутір Пришпак, хутір Козаків, Байтельсбахера, Байтельбахера, Петрівське) — село в Україні, у Новоборисівській сільській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення за переписом 2001 року становило 375 осіб.

село Полішпакове
Країна  Україна
Область Одеська область
Район/міськрада  Роздільнянський район
Громада Новоборисівська сільська громада
Облікова картка Полішпакове 
Основні дані
Засноване 1859
Колишня назва Петрівське
Населення 375
Площа 1,43 км²
Густота населення 262,24 осіб/км²
Поштовий індекс 67153
Телефонний код +380 4859
Географічні дані
Географічні координати 47°02′17″ пн. ш. 30°03′36″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 156 м
Найближча залізнична станція 1413 км
Місцева влада
Адреса ради 67153, Одеська обл., Великомихайлівський р-н, с. Полішпакове, вул. Центральна, 5
Карта
Полішпакове
Полішпакове
Мапа

 Полішпакове у Вікісховищі

До 17 липня 2020 року було підпорядковане Великомихайлівському району, який був ліквідований[1].

Історія

У 1900 році засновано село Полішпаковe.

На 1 січня 1906 року на хуторі Козаків (Байтельсбахера) Гофнунгстальської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, яке у верхів'ї балки Свиної, були десятинщики при економії Байтельсбахера; проживали німці та малороси; 7 дворів, в яких мешкало 46 людей (25 чоловіків і 21 жінка)[2].

В 1916 році на хуторі Байтельбахера Цебриковської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 70 людей (31 чоловік і 39 жінок)[3].

Станом на 28 серпня 1920 р. на хуторі Байтельбахера (Подколін) Цебриковської (Гофнунгстальської) волості Тираспольського повіту Одеської губернії, було 9 домогосподарства. Для 5 домогосподарів рідною мовою була російська, 4 — німецька. На хуторі 47 людей наявного населення (24 чоловіків і 23 жінки). Родина домогосподаря: 21 чоловік та 22 жінки (родичів: 1 і 1; наймані працівники і прислуга: 1 чол.; мешканці та інші: 1 чол.)[4].

Під час Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 3 жителі села[5].

У 1967 році до складу Петрівського увійшло колишнє село Підколіно. Однак, місцеві жителі досі іменують даними назвами три різні частини цього села.

Станом на 1 січня 1978 року в селі розташовувався господарський центр колгоспу «Дружба народів»[6].

Населення

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 369 осіб, з яких 169 чоловіків та 200 жінок.[7]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 375 осіб.[8]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]

Мова Відсоток
українська 85,6 %
вірменська 6,4 %
російська 3,73 %
молдовська 3,47 %
болгарська 0,53 %
єврейська 0,27 %

Відомі люди

Примітки
  1. Прийнято Постанову. www.rada.gov.ua. Процитовано 25 липня 2020.
  2. Список населенныхъ пунктовъ и нѣкоторыя справочныя данныя по Тираспольському уѣзду Херсонской губерніи.  — Одесса: "Славянская" тип. Е. Хрисогелосъ, 1907. — С. 10.(рос.)
  3. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 323.(рос.)
  4. Список населенных пунктов и численность населения Одесской губ. (По данным Всероссийской профессионально-демографической переписи 28 авг. 1920 г.). — Выпуск V. Тираспольский уезд. — Одесса: Издание Одесского губстатбюро, 1922. — С. 42-43.(рос.)
  5. Петрівське. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
  6. Одеська область. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1978 року. — Одеса: Маяк, 1978. — С. 131.
  7. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 30 вересня 2019.
  8. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 30 вересня 2019.
  9. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 30 вересня 2019.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.