Саліциловий альдегід

Саліциловий альдегід (саліцилальдегід, 2-гідроксибензальдегід) — органічна сполука з класу альдегідів та фенолів. Хімічна формула — ${\displaystyle {\ce {C6H4(OH)(CH=O)}}}$.

Структурна формула
Загальна інформація
Преференційна назва ІЮПАК
Систематична назва ІЮПАК	2-гідроксибензальдегід
Інші назви	Саліциловий альдегід, саліцилальдегід
Хімічна формула	C7H6O2
3D Структура (JSmol)	Інтерактивне зображення
Зовнішні ідентифікатори / Бази даних
CAS 90-02-8 PubChem 6998 EINECS 201-961-0 InChI 1S/C7H6O2/c8-5-6-3-1-2-4-7(6)9/h1-5,9H SMILES C1=CC=C(C(=C1)C=O)O
Властивості
Молярна маса	122.036779 г/моль
Агрегатний стан	Рідина
Зовнішній вигляд	Безбарвна чи жовтувата рідина
Густина	1.1674 (20 °C)
Температура плавлення	-7 °C
Температура кипіння	197 °C
Термодинамічні властивості
ΔcH^⦵298	-27.29 кДж/г при 20 °C
Безпека
Маркування згідно системі УГС Увага
H-фрази	H: H302, H312, H315, H319, H341
P-фрази	P: P201, P202, P264, P270, P280, P281, P301+P312, P302+P352, P305+P351+P338, P308+P313, P312, P321, P322, P330, P332+P313, P337+P313, P362, P363, P405, P501
LD50	504 мг/кг (миші, орально)
Наскільки це можливо, значення величин подані в одиницях системи SI. Якщо не вказано іншого, усі дані відносяться до стандартного стану.

Отримання

Отримують взаємодією фенолу, хлороформу та гідроксиду натрію чи калію. На першій стадії відбувається дегідрогалогенування хлороформу з утворенням дихлорокарбену. Оскільки карбени є дуже реакцієздатними частинками, вони приєднуються до фенолят-аніону з утворенням орто-дихлорометилфенолу. Під дією лугу він гілролізується, утворюючи орто-дигідроксиметилфенол. Оскільки орто-дигідроксиметилфенол містить дві гідроксильні групи біля одого атому карбону, він є нестійким і відщеплює воду з утворенням натрієвої солі саліцилальдегіду. Вода гідролізує сіль, утворюючи вільний саліциловий альдегід. Реакція називається реакцією Реймана-Тіммана[1]:

Хімічні властивості

Окиснення

При окисненні утворює саліцилову кислоту або пірокатехол. При окисненні киснем повітря утворюється саліцилова кислота[1]:

${\displaystyle {\ce {2C6H4(OH)(CHO) + O2 ->2C6H4(OH)(COOH)}}}$

Реакція протікає за радикальним механізмом[2]:

${\displaystyle {\ce {C6H4(OH)(CHO) ->[][-H]C6H4(OH)(CO{.})}}}$

${\displaystyle {\ce {C6H4(OH)(CO{.}) ->[+O_2]C6H4(OH)(CO-OO{.})}}}$

${\displaystyle {\ce {C6H4(OH)(CO-OO{.})->[+C_6H_4(OH)(CHO)][-C6H4(OH)(CO{.})]C6H4(OH)(CO-OOH)}}}$ (На цьому етапі для нової молекули альдегіду, яка дає атом гідрогену, розпочинається ця реакція)

${\displaystyle {\ce {C6H4(OH)(CO-OOH) + C6H4(OH)(CHO)->2C6H4(OH)(COOH)}}}$

При окисненні пероксидом водню у лужному середовищі утворюється пірокатехол[1]:

Хлорування

На відміну від аліфатичних альдегідів, саліцилальдегід, як і інші ароматичні альдегіди, легко хлорується, утворюючи хлороангідрид саліцилової кислоти:[1]

${\displaystyle {\ce {C6H4(OH)(CHO) ->[+Cl_2][-HCl]C6H4(OH)(CClO)}}}$

Взаємодія з первинними амінами

При взаємодії з первинними амінами утворюються основи Шиффа:

${\displaystyle {\ce {C6H4(OH)(CHO) + H2N-R ->C6H4(OH)(CH=NR) + H2O}}}$

Примітки

1. Ластухін, Юрій Олександрович; Воронов, Станіслав Андрійович (2009). Органічна хімія. Львів: Центр Європи. с. 312–323. ISBN 966-7022-19-6.
2. Нейланд, О.Я. (1990). Органическая химия (росыйська). Москва: Высшая школа. с. 465–469. ISBN 5-06-001471-1.