Ставкове (Розквітівська сільська громада)

Ставкове́ (до 1945 року — Вейсове) — село Розквітівської сільської громади у Березівському районі Одеської області в Україні. Населення становить 1025 осіб.[1]

село Ставкове
Погруддя П. Ведути в селі Ставкове
Погруддя П. Ведути в селі Ставкове
Країна  Україна
Область Одеська область
Район/міськрада  Березівський район
Громада Розквітівська сільська громада
Облікова картка с. Ставкове[1] 
Основні дані
Засноване 1818[1]
Населення 1025 (2001)
Територія 3,636 км²
Густота населення 281,9 осіб/км²
Поштовий індекс 67322
Телефонний код +380 5696
Географічні дані
Географічні координати 47°10′57″ пн. ш. 30°38′18″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 111 м[2]
Відстань до
обласного центру		 115 км
Відстань до
районного центру		 25 км
Найближча залізнична станція Раухівка
Відстань до
залізничної станції		 16 км
Місцева влада
Адреса ради 67324, Одеська обл., Березівський район, с. Розквіт, вул. Миру, 1[3]
Сільський голова Лозов Віталій Вячеславович[3]
Карта
Ставкове
Ставкове
Мапа

 Ставкове у Вікісховищі

Географія

Розташоване за 16 км від залізничної станції Раухівка, за 25 км від районного центру Березівка та за 35 км від траси Київ — Одеса.

Історія

Поселення епохи бронзи в цій місцевості існували ще у II тисячоліття до нашої ери. Такі поселення зокрема знайдені поблизу сучасного села Кринички.

Саме ж село Ставкове вперше згадується у 1818 році під назвою Вейсове,[1] спочатку як хутір, пізніше як село.

Від січня 1918 року село потрапило під владу комуністів.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 2 жителі села[4].

Із початком німецько-радянської війни 405 мешканців села брали участь у бойових діях в лавах Червоної армії. За бойові заслуги 216 з них удостоєні урядових нагород, 185 односельчан загинули. За радянських часів у селі був встановлений пам'ятник загиблим у німецько-радянській війні.

Із поверненням комуністичної влади, у 1945 році, село змінило свою назву на Ставкове, що ймовірно пов'язане із великими ставками, розташованими посеред села. У радянські часи в Ставковому знаходилася центральна садиба колгоспу імені XXII з'їзду КПРС. Головою колгоспу тривалий час працював Ведута Павло Пилипович, двічі Герой Соціалістичної праці. Тут діяли допоміжні підприємства: млин, олійниця, хлібозавод, найбільший в районі консервний завод, ремонтна, столярна і деревообробна майстерні, а також кар'єр каменю-вапняка.

Населення

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 1020 осіб, з яких 477 чоловіків та 543 жінки.[5]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1025 осіб.[6]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

Мова Відсоток
українська 93,07 %
російська 3,41 %
молдовська 2,05 %
білоруська 0,68 %
болгарська 0,29 %
вірменська 0,29 %
гагаузька 0,1 %
румунська 0,1 %

Пам'ятники
  • Пам'ятник воїнам, загиблим під час німецько-радянської війни.
  • Пам'ятник колишньому голові колгоспу Я. С. Онохіну.
  • Погруддя Павла Ведути.
  • Пам'ятник Леніну (перебуває в зруйнованому стані).

Інфраструктура

У Ставковому є середня школа, будинок культури із залом на 600 місць, бібліотека з книжковим фондом 13,2 тис. примірників. В селі працюють фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок-ясла, будинок побуту, готель, торговий комплекс, відділення зв'язку та ощадна каса.

Відомі люди
  • Ведута Павло Пилипович — голова колгоспу імені XXI з'їзду КПРС, двічі Герой Соціалістичної праці.
  • Манайло Максим Федорович — розстріляний у 1938 році за так звану «антирадянську агітацію». Реабілітований 16 червня 1989 року.[8]

Примітки
  1. Облікова картка с. Ставкове. rada.gov.ua. Верховна рада України. Процитовано 18 квітня 2020.
  2. Прогноз погоди в с. Ставкове. weather.in.ua. Процитовано 18 квітня 2020.
  3. Розквітівська сільська громада. rozkvitivska.gromada.org.ua. Процитовано 18 квітня 2020.
  4. Ставкове. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
  5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 25 вересня 2019.
  6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) — Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 25 вересня 2019.
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) — Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 25 вересня 2019.
  8. Книга памяти Краснодарского края (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.