Фінал WTA
Фінал WTA (англ. Shiseido WTA Finals Shenzhen) (спонсорська назва — Сісейдо WTA Фінал Шеньчжень) є фінальним тенісним турніром року в жіночому тенісі.
| Фінал WTA | ||
|---|---|---|
![]() | ||
| WTA Тур | ||
| Місто проведення турніру | Шеньчжень (2019-2028) | |
| Арена | Спортивний центр затоки Шеньчжень | |
| Категорія | Фінал туру | |
| Покриття | Хард / в приміщенні | |
| Турнірна сітка | 8 Одиночний 8 Парний | |
| Призові | 14 000 000 USD (2020) | |
| Сайт | Офіційна сторінка | |
18 січня 2018 року WTA оголосила, що фінал WTA відбудеться в Шеньчжені десять років поспіль (2019-2028).
У чемпіонаті беруть участь 8 найкращих тенісисток року (відповідно до рейтингу WTA) і 8 найкращих пар. Груповий раунд проводиться у 2 групах по 4 гравці в кожній групі. У групі гравці грають між собою по одному матчу. Дві найкращі з кожної групи попадають у півфінал, і якщо виграють його — у фінал.
Історія
Перші фінали WTA проводилися з 1972 у місті Бока-Ратон, Флорида (США). З 1972 по 1986 вони проходили в березні. Коли WTA вирішила обмежити турніри, що проводяться під її егідою, із січня по листопад, то Чемпіонат WTA перенесли на останній строк, наприкінці року. Виходячи із цього факту, в 1986 році було проведено два чемпіонати. З 1979 до 2000 турнір проводився в Медісон-сквер-гарден у Нью-Йорку, у 2001 чемпіонат був проведений у Мюнхенському Олімпійському залі (Munchen in die Olympiahalle wechselte). З 2002 по 2005 чемпіонат проводився в Стейплс-центрі (Staples Centre) у Лос-Анджелесі. У 2006 та 2007 роках жіночий чемпіонат пройшов у Мадриді, Іспанія, у 2008-2010 — у Досі, 2011-2013 — у Стамбулі, з 2014-2018 турнір проходив у Сингапурі.
З 1984 по 1998 фінал турніру проводився до перемоги в трьох сетах, це був і залишається досі, єдиним турніром із подібним форматом у жіночому тенісі. З 1999 фінали стали проводитися в стандартному форматі.
Цей турнір є п'ятим за престижністю після турнірів Великого шлему.
Рекорди
Найбільше перемог в одиночному розряді:
- Мартіна Навратілова (США, раніше Чехословаччина): 8 перемог, 6 фіналів.
- Серена Вільямс (США): 5 перемог, 2 фінали.
- Штеффі Граф (Німеччина): 5 перемог, 1 фінал.
- Кріс Еверт (США): 4 перемоги, 4 фінали.
- Моніка Селеш (США, раніше Югославія): 3 перемоги, 1 фінал.
- Кім Клейстерс (Бельгія): 3 перемоги
Найбільше перемог в парному розряді:
- Мартіна Навратілова (США,): 13 перемог.
- Пем Шрайвер (США): 10 перемог.
- Біллі Джин Кінг (США): 4 перемог, 1 фінал.
- Ліза Реймонд (США): 4 перемоги.
- Кара Блек (Зімбабве): 3 перемоги, 6 фіналів.
- Наташа Звєрєва (Білорусь, раніше СРСР): 3 перемоги, 3 фінали.
- Бетті Стеве (Нідерланди): 3 перемоги, 2 фінали.
- Лізель Губер (США): 3 перемоги, 1 фінал.
- Ліндсі Девенпорт (США): 3 перемоги.
- Мартіна Хінгіс (Швейцарія): 3 перемоги.
- Тімеа Бабош (Угорщина): 3 перемоги.
Одиночний розряд
| Рік | Місто | Чемпіонка | Фіналістка | Результат фіналу |
|---|---|---|---|---|
| 1972 | Бока-Ратон | 7–5, 6–4 | ||
| 1973 | 6–3, 6–3 | |||
| 1974 | Лос-Анджелес | 6–3, 6–4 | ||
| 1975 | 6–4, 6–2 | |||
| 1976 | 6–3, 5–7, 6–3 | |||
| 1977 | Нью-Йорк | 2–6, 6–1, 6–1 | ||
| 1978 | Окленд | 7–6(7–0), 6–4 | ||
| 1979 | Нью-Йорк | 6–3, 3–6, 6–2 | ||
| 1980 | 6–2, 2–6, 6–2 | |||
| 1981 | 6–3, 7–6(7–3) | |||
| 1982 | 1–6, 6–3, 6–4 | |||
| 1983 | 6–2, 6–0 | |||
| 1984 | 6–3, 7–5, 6–1 | |||
| 1985 | 6–3, 7–5, 6–4 | |||
| 1986 (бер.) | 6–2, 6–0, 3–6, 6–1 | |||
| 1986 (лис.) | 7–6(8–6), 6–3, 6–2 | |||
| 1987 | 4–6, 6–4, 6–0, 6–4 | |||
| 1988 | 7–5, 6–2, 6–2 | |||
| 1989 | 6–4, 7–5, 2–6, 6–2 | |||
| 1990 | 6–4, 5–7, 3–6, 6–4, 6–2 | |||
| 1991 | 6–4, 3–6, 7–5, 6–0 | |||
| 1992 | 7–5, 6–3, 6–1 | |||
| 1993 | 6–1, 6–4, 3–6, 6–1 | |||
| 1994 | 6–3, 6–2, 6–4 | |||
| 1995 | 6–1, 2–6, 6–1, 4–6, 6–3 | |||
| 1996 | 6–3, 4–6, 6–0, 4–6, 6–0 | |||
| 1997 | 7–6(7–4), 6–2, 6–3 | |||
| 1998 | 7–5, 6–4, 4–6, 6–2 | |||
| 1999 | 6–4, 6–2 | |||
| 2000 | 6–7(5–7), 6–4, 6–4 | |||
| 2001 | Мюнхен | walkover | ||
| 2002 | Лос-Анджелес | 7–5, 6–3 | ||
| 2003 | 6–2, 6–0 | |||
| 2004 | 4–6, 6–2, 6–4 | |||
| 2005 | 5–7, 7–6(7–3), 6–4 | |||
| 2006 | Мадрид | 6–4, 6–3 | ||
| 2007 | 5–7, 7–5, 6–3 | |||
| 2008 | Доха | 6–7(5–7), 6–0, 6–2 | ||
| 2009 | 6–2, 7–6(7–4) | |||
| 2010 | 6–3, 5–7, 6–3 | |||
| 2011 | Стамбул | 7–5, 4–6, 6–3 | ||
| 2012 | 6–4, 6–3 | |||
| 2013 | 2–6, 6–3, 6–0 | |||
| 2014 | Сінгапур | 6–3, 6–0 | ||
| 2015 | 6–2, 4–6, 6–3 | |||
| 2016 | 6–3, 6–4 | |||
| 2017 | 6–4, 6–4 | |||
| 2018 | 3–6, 6–2, 6–2 | |||
| 2019 | Шеньчжень | 6–4, 6–3 |
Парний розряд
| Рік | Місто | Чемпіонки | Фіналістки | Результат фіналу |
|---|---|---|---|---|
| 1972 | Бока-Ратон | без парного розряду | ||
| 1973 | 6–2, 6–4 | |||
| 1974 | Лос-Анджелес | 6–1, 6–7(2–7), 7–5 | ||
| 1975 | 6–7(2–7), 7–6(7–2), 6–2 | |||
| 1976 | 6–3, 6–2 | |||
| 1977 | Нью-Йорк | 7–5, 6–3 | ||
| 1978 | Окленд | 6–4, 6–4 | ||
| 1979 | Нью-Йорк | 7–6, 7–6 | ||
| 1980 | 6–3, 4–6, 6–3 | |||
| 1981 | 6–0, 7–6(8–6) | |||
| 1982 | 6–4, 6–3 | |||
| 1983 | 7–5, 6–2 | |||
| 1984 | 6–3, 6–1 | |||
| 1985 | 6–7(4–7), 6–4, 7–6(7–5) | |||
| 1986 (бер.) | 6–4, 6–7(4–7), 6–3 | |||
| 1986 (лис.) | 7–6(7–1), 6–3 | |||
| 1987 | 6–1, 6–1 | |||
| 1988 | 6–3, 6–4 | |||
| 1989 | 6–3, 6–2 | |||
| 1990 | 7–6(7–4), 6–4 | |||
| 1991 | 4–6, 7–5, 6–4 | |||
| 1992 | 7–6(7–4), 6–1 | |||
| 1993 | 6–3, 7–5 | |||
| 1994 | 6–3, 6–7(4–7), 6–3 | |||
| 1995 | 6–2, 6–1 | |||
| 1996 | 6–3, 6–2 | |||
| 1997 | 6–7(5–7), 6–3, 6–2 | |||
| 1998 | 6–7(6–8), 7–5, 6–3 | |||
| 1999 | 6–4, 6–4 | |||
| 2000 | 6–2, 6–3 | |||
| 2001 | Мюнхен | 7–5, 3–6, 6–3 | ||
| 2002 | Лос-Анджелес | 4–6, 6–4, 6–3 | ||
| 2003 | 6–4, 3–6, 6–3 | |||
| 2004 | 7–5, 6–2 | |||
| 2005 | 6–7(5–7), 7–5, 6–4 | |||
| 2006 | Мадрид | 3–6, 6–3, 6–3 | ||
| 2007 | 5–7, 6–3, [10–8] | |||
| 2008 | Доха | 6–1, 7–5 | ||
| 2009 | 7–6(7–0), 5–7, [10–7] | |||
| 2010 | 7–5, 6–4 | |||
| 2011 | Стамбул | 6–4, 6–4 | ||
| 2012 | 6–1, 6–4 | |||
| 2013 | 6–4, 7–5 | |||
| 2014 | Сінгапур | 6–1, 6–0 | ||
| 2015 | 6–0, 6–3 | |||
| 2016 | 7–6(7–5), 6–3 | |||
| 2017 | 4–6, 6–4, [10–5] | |||
| 2018 | 6–4, 7–5 | |||
| 2019 | Шеньчжень | 6–1, 6–3 | ||
