Церковнослов'янська кирилична абетка

Церковнослов'янська кирилична абетка також відома у Болгарії як Староболгарська абетка та у Західному світі як Старослов'янська абетка — перша кирилична абетка з 45 літер, створена приблизно в IX столітті в Першому Болгарському царстві для письма та книгодрукування староцерковнослов'янською мовою (також відомою як староболгарська мова та старослов'янська мова) - основною мовою, якою користувалися у письмі та книгодрукуванні в Україні, Московії, Болгарії та інших слов'янських країнах Східної Європи у IX-XVII століттях.

Кириличні абетки
Слов'янські:
Білоруська
Болгарська
Сербська
Македонська
Російська
Українська
Чорногорська
Неслов'янські:
Казахська
Киргизька
Монгольська
Таджицька
Історичні:
Старослов'янська абетка
Румунська кирилиця
Молдовська абетка
* Зазначені тільки офіційні алфавіти держав-членів ООН. Детальніше тут.

Церковнослов'янська кирилична абетка є першою кириличною абеткою. Вона була створена на базі грецької абетки, з додаванням кількох нових літер.

З моменту свого створення церковнослов'янська кирилична абетка видозмінювалася впродовж IX-XVII століть, згодом видозмінилася у кириличні абетки різних слов'янських мов: українській кириличній абетці, російській кириличній абетці, болгарській кириличній абетці, сербській кириличній абетці (хоча серби також створили й альтернативну латинську сербську абетку) тощо.

Таблиця

№ Букви Юнікод Назва Трансліт 1 А а аꙁъ a 2 Б б бѹкꙑ b 3 В в вѣдѣ w 4 Г г глаголь g 5 Д д добро d 6 Є є ѥсть e 7 Ж ж живѣтє ž 8 Ѕ ѕ sѣлѡ dz 9 Ꙁ ꙁ ꙁємлꙗ z 10 И и ижє i 11 І і / Ї ї ижєи i 12 Ꙉ Ꙉ^1 Ꙉерьвь gj 13 К к какѡ k 14 Л л людиѥ l 15 М м мꙑслєтє m

№ Букви Юнікод Назва Трансліт 16 Н н нашь n 17 О о онъ o 18 П п покои p 19 Р р рьци r 20 С с слово s 21 Т т тврьдо t 22 Ѹ ѹ/Ꙋ ѹкъ u 23 Ф ф фрьтъ f 24 Х х хѣръ x 25 Ѡ ѡ ѡмєга o 26 Ѿ ѿ ѿ ot 27 Ц ц ци c 28 Ч ч чрьвь č 29 Ҁ ҁ ҁоппа q 30 Ш ш ша š

№ Букви Юнікод Назва Трансліт 31 Щ щ ща(шта) št 32 Ъ ъ ѥръ ŭ 33 Ꙑ ꙑ ѥрꙑ ū 34 Ь ь ѥрь ĭ 35 Ѣ ѣ ꙗть æ 36 Ю ю їотированъ ѹкъ ju 37 Ꙗ ꙗ їотированъ аꙁъ ja 38 Ѥ ѥ їотированъ ѥсть je 39 Ѧ ѧ ѭсъ малъ ę 40 Ѫ ѫ ѭсъ вєликъ ǫ 41 Ѩ ѩ їотированъ ѭсъ малъ ję 42 Ѭ ѭ їотированъ ѭсъ вєликъ jǫ 43 Ѯ ѯ ѯї ks 44 Ѱ ѱ ѱї ps 45 Ѳ ѳ ѳита θ 46 Ѵ ѵ ѵжица ü

Джерела

• Michael Everson and Ralph Cleminson, «Final proposal for encoding the Glagolitic script in the UCS», Expert Contribution to the ISO N2610R, September 4, 2003(англ.)
• Копылов А. Н. Кирилл и Мефодий // Современные гуманитарные исследования. 2014. № 2. С. 14-21.
• Obshtezhitie.net(англ.)
• churchslavonic — Typesetting documents in Church Slavonic language using Unicode