Киргизька абетка

Сучасна киргизька мова використовує два варіанти офіційної писемності. Перший з них, заснований на кирилиці, використовується на території Киргизької Республіки і в країнах колишнього СРСР. Другий варіант писемності, базується на арабському алфавіті перського варіанту, використовується на території Китайської Народної Республіки, Афганістану та інших азійських країн.

Кириличні абетки
Слов'янські:
Білоруська
Болгарська
Сербська
Македонська
Російська
Українська
Чорногорська
Неслов'янські:
Казахська
Киргизька
Монгольська
Таджицька
Історичні:
Старослов'янська абетка
Румунська кирилиця
Молдовська абетка
* Зазначені тільки офіційні алфавіти держав-членів ООН. Детальніше тут.

Арабський алфавіт

Арабський алфавіт використовувався для киргизької мови в СРСР з 1923 до 1928 років. Це був перший алфавіт розроблений власне для киргизької мови.

ا	ب	پ	ت	ث	ج	چ	د
ر	ز	س	ش	غ	ق	ی	گ
ڴ	ک	م	ن	و	ۇ	ه	ل
ي	ء

Латиниця

У рамках процесу латинізації киргизьку абетку в 1928-му було переведено на латинську основу, з метою полегшення лікнепу серед киргизів та подальшій інтернаціоналізації народів:

A a	B в	C c	Ç ç	D d	E e	F f	G g
Ƣ ƣ	H h	I i	J j	K k	L l	M m	N n
Ŋ ŋ	O o	Ɵ ɵ	P p	Q q	R r	S s	Ş ş
T t	U u	V v	X x	Y y	Z z	Ь ь	’

В 1938 у в алфавіт була введена літера Ƶ ƶ, а буква H h виключена.

Кирилиця

Киргизький алфавіт

Киргизький кириличний алфавіт, прийнятий в 1940-му, містить 36 букв. Літери ф, ц, в, ъ, ь використовується тільки в запозичених зі східнослов'янських мов словах, які пишуться відповідно до правил первинної орфографії (це стосується в основному російських слів).

А а

Б б

В в

Г г

Ғ ғ

Д д

Е е

Ж ж

Җ җ

З з

И и

Й й

К к

Қ қ

Л л

М м

Н н

Ң ң

О о

Ө ө

П п

Р р

С с

Т т

У у

Ү ү

Ұ ү

Ф ф

Х х

Ц ц

Ч ч

Ш ш

Щ щ

Ъ ъ

Ы ы

Ь ь

Э э

Ю ю

Я я

Співвідношення між різними абетками киргизької мови.

Кирилиця	Киргизька назва	Арабська абетка (КНР)[1]	Транслітерація	Латиниця (1928—1940)	МФА
А а	а	ا	A a	A a	/ɑ/
Б б	бе	ب	B b	B в	/b/, [w], [v]
В в	ве	ۋ	V v	V v	/v/
Г г	ге	گ ع*	G g	G g, Ƣ ƣ	/ɡ/ [ʁ]
Д д	де	د	D d	D d	/d/
Е е	e	ه	E e	E e	/je/, /e/
Ё ё	ё	يو	Yo yo	Yo yo	/jo/
Ж ж	же	ج	J j	Ç ç (Ƶ ƶ [2])	/dʒ/
З з	зе	ز	Z z	Z z	/z/
И и	и	ى	İ i	I i	/i/
Й й	ий	ي	Y y	J j	/j/
К к	ка	ك ق*	K k	K k, Q q	/k/, [q], [χ]
Л л	эл	ل	L l	L l	/l/
М м	эм	م	M m	M m	/m/
Н н	эн	ن	N n	N n	/n/
Ң ң	ың	ڭ	Ñ ñ	Ŋ ŋ	/ŋ/
О о	о	و	O o	O o	/o/
Ө ө	ө	ۅ	Ö ö	Ɵ ɵ	/ø/
П п	пе	پ	P p	P p	/p/
Р р	эр	ر	R r	R r	/r/
С с	эс	س	S s	S s	/s/
Т т	те	ت	T t	T t	/t/
У у	у	ۇ	U u	U u	/u/
Ү ү	ү	ۉ	Ü ü	Y y	/y/
Ф ф	эф	ف	F f	F f	/f/
Х х	ха	ح	H h	X x (H h [3])	/χ/ (=/k/)
Ц ц	це	تس	C c	Ts ts	/ʦ/
Ч ч	че	چ	Ç ç	C c	/tʃ/
Ш ш	ша	ش	Ş ş	Ş ş	/ʃ/
Щ щ	ща	-	Şç şç	Şc şc	/ʃtʃ/, /ʃː/
Ъ ъ	ажыратуу белгиси	-	-	-	-
Ы ы	ы	ى	İ i	Ь ь	/ɯ/
Ь ь	ичкертүү белгиси	-	-	-	-
Э э	э	ه	É é	E e	/e/
Ю ю	ю	يۋ	Yu yu	Yu yu	/ju/, /jy/
Я я	я	يا	Ya ya	Ya ya	/ja/, /jɑ/

• К + а, о, у, ы ك => ق
• Г + а, о, у, ы گ => ع

Приклади

Стаття 1 Загальної декларації прав людини киргизькою:[4]

Кирилиця	Арабський алфавіт	Латиниця	Український переклад
Бардык адамдар өз беделинде жана укуктарында эркин жана тең укуктуу болуп жаралат. Алардын аң-сезими менен абийири бар жана бири-бирине бир туугандык мамиле кылууга тийиш.	باردىق ادامدار ۅز بەدەلىندە جانا ۇقۇقتارىندا ەركىن جانا تەڭ ۇقۇقتۇۇ بولۇپ جارالات.۔ الاردىن اڭ-سەزىمى مەنەن ابئيىرى بار جانا بئرى-بئرىنە بئر تۇۇعاندىق مامئلە قىلۇۇعا تئيىش.	Bardık adamdar öz bedelinde jana ukuktarında érkin jana teñ ukuktuu bolup jaralat. Alardın añ-sezimi menen abiyiri bar jana biri-birine bir tuugandık mamile kıluuga tiyiş.	Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.

Примітки

1. Kyrgyz alphabet, language and pronunciation(англ.)
2. Введена в 1938 році
3. Виключена в 1938 році
4. Загальна декларація прав людини киргизькою(киргиз.)

Посилання

• Киргизький транслітератор с кирилиці на латиницю і арабське письмо(англ.)