Широка Балка (Херсонський район)
Широ́ка Ба́лка — село в Україні, у Станіславській сільській громаді Херсонського району Херсонської області. Населення становить 2532 особи.
| село Широка Балка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
![]() | |||||
| Країна | |||||
| Область | Херсонська область | ||||
| Район/міськрада | Херсонський район | ||||
| Громада | Станіславська сільська громада | ||||
| Рада | Станіславська сільська рада | ||||
| Облікова картка | Широка Балка | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1754 | ||||
| Населення | 2593 | ||||
| Площа | 5,101 км² | ||||
| Густота населення | 508,33 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 75052[1] | ||||
| Телефонний код | +380 05547 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 46°35′23″ пн. ш. 32°11′52″ сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
26 м | ||||
| Водойми | Дніпровський лиман, річка Безіменна | ||||
| Відстань до обласного центру |
35,1 км | ||||
| Відстань до районного центру |
35,1 км | ||||
| Найближча залізнична станція | Херсон | ||||
| Відстань до залізничної станції |
35,1 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Сільський голова | Роговська Ольга Олександрівна | ||||
| Карта | |||||
![]() Широка Балка | |||||
![]() Широка Балка | |||||
| Мапа | |||||
![]() | |||||
|
| |||||
Географія
У селі річка Безіменна впадає у Дніпровський лиман.
Історія
Поселення Ольвійської доби «Золотий Ріг», І-ІІІ ст. Розташоване на високому березі Дніпро-Бузького лиману. Тут знайдено дві римські монети, серед них — денарій Марка Аврелія та дві ольвійські монети, нечисленні уламки кераміки черняхівської культури. З напольної сторони поселення було захищено кам'яними стінами з вежами, з боку лиману — палісадом. Збереглися сліди земельного валу та кам'яних укріплень. Неподалік від поселення — ґрунтовий могильник, що відноситься до городища. Навколо розташовувалося неукріплене сільськогосподарське передмістя. Деякий час у фортеці дислокувався невеликій римський гарнізон. На останньому етапі свого існування фортеця відігравала роль форпосту на східній окраїні сільськогосподарської округи Ольвії.
Городище «Золотий Ріг» — пам'ятка археології національного значення.
Біля села досліджено кургани з похованнями ямної, катакомбної та зрубної культури із впускними похованнями сарматського часу (І ст. н. е.) та середньовічних кочівників; знайдено антропоморфну стелу. У зруйнованому кургані — ямне поховання з антропоморфною стелою і впускне сарматське). У селі виявлено зруйноване ямне курганне поховання.
У 1754 році село Широка Балка заснували запорожці, тут були зимівники, козаки займалися рибним уловом, добували сіль у Прогноях. Село належало до Перевізької паланки.
У 1754 році згадуються зимівники запорожців — Павла Москаленка — Іркліївського куреня, Марка Кажана (Кажан Марко Кіндратович — Незамаївського куреня. 1746 р. очолював запорозьку депутацію у комісії, скликаній у фортеці Святої Анни для вирішення порубіжних конфліктів між запорожцями та донськими козаками, кошовий отаман (1 січня-25 червня 1748 р.). У літературі помилково згадується як «Ус Марко Кіндратович».
Після виникнення Нової Січі та організації Прогнойської паланки у 1764 році поблизу сучасного села Широкої Балки існувала переправа, котра зв'язувала паланку з правобережжям Дніпровського лиману.
Перші мешканці майбутнього села були запорожці, які, осівши тут, займалися рибальством, видобуванням солі в Прогноях, хліборобством.
Станом на 1886 рік в селі Станіславській волості Херсонського повіту мешкало 1210 осіб, налічувалось 263 двори, існував молитовний будинок, школа, 5 лавок, 2 рибних заводи, винний погріб[2].
В 1928 році село Широка Балка налічувало 600 господарств. Кількість населення становило 2854 особи. 1408 — чоловіків, 1446 — жінок.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 155 жителів села[3].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2412 осіб, з яких 1186 чоловіків та 1226 жінок[4].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 2593 особи[5].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 92,87 % |
| російська | 6,36 % |
| молдовська | 0,50 % |
| білоруська | 0,08 % |
| болгарська | 0,04 % |
| німецька | 0,04 % |
Відомі люди
- Гайдай Іван Іванович (1923—2004) — заслужений працівник культури України, письменник, журналіст
Див. також
Примітки
- Довідник поштових індексів України. Херсонська область. Білозерський район
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- Широка Балка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Херсонська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.





