Зеніт (зупинний пункт, Південно-Західна залізниця)

Зені́т — пасажирський зупинний пункт Київського залізничного вузла Південно-Західної залізниці. Розташований на Північному напівкільці — обхідній залізничній лінії, що сполучає станції Святошин та Дарниця через станцію Почайна, біля перетину проспекту Степана Бандери (шляхопровід) та Вербової вулиці, між зупинним пунктом Вишгородська та станцією Почайна.

Зеніт
зупинний пункт
Розташування
Розташування наземна
Координати 50°29′21″ пн. ш. 30°28′58″ сх. д.
Структура
Платформ 2
Тип платформ берегові
Колій 2
Історія
Відкрито 1960-ті роки
Перебудовано 2013 рік
Електрифіковано 1968 рік
Інша інформація
Власник Південно-Західна залізниця
Оператор Укрзалізниця
Код 320613
Код ЄМР (АСУЗТ) 320613
Код Експрес-3 2201270
Мапа
Зеніт на Вікісховищі

Історія

У 1920-1950-ті роки звідси пролягала колія до залізничного ремонтного підприємства на території нинішнього Куренівського парку.

Споруджений у середині 1970-х років, коли почалася розбудова промислової зони в цій місцевості (між Куренівкою, Подолом та Оболонню) та прокладання нової автомагістралі в бік майбутнього Північного мосту. З 4 жовтня 2011 року — одна з зупинок міської електрички.

Біля платформи знаходиться кінцева зупинка тролейбусних маршрутів № 28, 29, 30, 31, 34. У 2013 році платформа була повністю перебудована. Побудовані пандуси для осіб з обмеженими можливостями. Ліквідовано галерею над платформою в напрямку ст. Почайна.

У 1910 році коштом Федора Терещенка споруджено Куренівський цивільний аеродром на Оболонських луках (район сучасних проспекту Степана Бандери та станції метро «Почайна»). Офіційно відкрито у вересні 1911 року приземленням літака С-6 конструкції І. Сікорського, чим установлено світовий рекорд швидкості для біпланів з двома пасажирами. У жовтні 1911 року на цьому ж летовищі приземлився дирижабль Федора Андерса, що здійснював перший рейс за маршрутом «Купецький сад  — Куренівка — Вишгород — Київ (Куренівка)». На Куренівському аеродромі в 1911—1914 роках здійснювали польоти відомі на той час авіатори: Свєшников, Васильєв, Ф. Гейне, Сципіо дель Кампо, Габер-Влинський та ін.[1]. Через таке сусідство станція й отримала свою назву[джерело?].

Зображення

Примітки
  1. Рибаков М. О. Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва. — К., 1997.  — С. 340—345.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.