Малодолинське
Малодоли́нське (нім. Kleinliebenthal) — село Чорноморської міської громади в Одеському районі Одеської області в Україні. Населення становить 3177 осіб.
| село Малодолинське | |
|---|---|
![]() | |
| Країна | |
| Область | Одеська область |
| Район/міськрада | |
| Рада | Чорноморська міська рада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1803 (219 років) |
| Колишня назва | Клайнлібенталь (нім. Kleinliebenthal) |
| Населення | 3177 |
| Площа | 2,01 км² |
| Густота населення | 1580,6 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 68090 |
| Телефонний код | +380 4868 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 46°21′19″ пн. ш. 30°37′44″ сх. д. |
| Водойми | Сухий лиман |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, просп. Миру, 33 |
| Карта | |
![]() Малодолинське | |
![]() Малодолинське | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Село засновано як німецьке поселення, стара назва — Клайнлібенталь, від нім. «Мала долина кохання»; до 01.02.1945 Мала Акаржа[1]. Селище розташовано на узбережжі Сухого лиману, якій раніше називався в честь цього поселення Клайнлібентальський лиман.
Історія
Станом на 1886 у німецькій колонії Клейн-Лібенталь Грос-Лібентальської волості Одеського повіту Херсонської губернії мешкало 2152 особи, налічувалось 162 дворових господарства, існували римо-католицька церква, ресторан, гідропатичне відділення та 2 винних погреба[2].
Населення
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 3321 особа, з яких 1469 чоловіків та 1852 жінки.[3]
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 3325 осіб.[4]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 53,38 % |
| російська | 45,48 % |
| молдовська | 0,41 % |
| білоруська | 0,16 % |
| болгарська | 0,06 % |
Постаті
- Савінов Едуард Володимирович (1970—2016) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Див. також
- Кляйн-Лібенталь (з 01.09.1946 х. Першотравневий, згодом знятий з облікових даних) — колишнє село-хутір Горностаївського району Херсонської області.[6]
Примітки
- Карта РККА L-36 (А), 1941(рос.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 22 вересня 2019.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 22 вересня 2019.
- Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 22 вересня 2019.
- Карта РККА L-36 (Б), 1941



