Новоградківка

Новогра́дківка (в минулому — Нойбург, нім. Neuburg) — село Дальницької сільської громади в Одеському районі Одеської області в Україні. Населення становить 1865 осіб.

село Новоградківка
Руїни Нойбурзької кірхи у Новоградківці
Руїни Нойбурзької кірхи у Новоградківці
Країна  Україна
Область Одеська область
Район/міськрада  Одеський район
Громада Дальницька сільська громада
Основні дані
Засноване 1805
Населення 1865
Площа 1,61 км²
Густота населення 1158,39 осіб/км²
Поштовий індекс 67830
Телефонний код +380 4851
Географічні дані
Географічні координати 46°21′29″ пн. ш. 30°28′44″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 20 м
Водойми р. Барабой
Місцева влада
Адреса ради 67842, Одеська область, Одеський район, с. Дальник, вул. Дружби 126
Карта
Новоградківка
Новоградківка
Мапа

 Новоградківка у Вікісховищі

Загальні відомості

Село Новоградківка розташоване в центральній частині Овідіопольського району на обох берегах річки Барабой. Відстань від села до районного центру — 20 км і за 15 км від залізничної станції Акаржа.

Загальна площа території — 2806 га. Площа населеного пункту — 322 га (в межах поселення громадських вигонів та пасовиськ — 1418 га). Село межує на півдні з с. Доброолександрівкою, на півночі з с. Марянівкою, на заході — з Миколаївкою, а на сході — з Великою Долиною.

Історія

Новоградківка заснована як німецька колонія Нойбург («Нове місто») у 1805 році. Община села володіла близько 3000 дес. земельних угідь (XIX—XX ст.), які тягнулася вузькою смугою від правого берега річки Аккаржа до берега Гарагольської затоки Дністровського лиману. У 1827 році площа ділянки Нойбурга становила 2954 дес. саж. придатної та 210 дес. непридатної землі.

Станом на 1886 у німецькій колонії Нойбург Грос-Лібентальської волості Одеського повіту Херсонської губернії мешкало 1476 осіб, налічувалось 110 дворових господарств, існували кірха та школа[1].

У 1896 році Нойбург було перейменовано, на честь брата імператора Миколи II великого князя Володимира Олександровича, у Володимирівку.

Нойбурзька кірха

У 1903—1904 роках у Володимирівці побудували лютеранську кірху в популярному на той час стилі англо-німецької неоготики XIV—XV ст. Община була філіалом лютеранського приходу Гросс-Лібенталя. Архітектором був житель села Х. Бейтельсбахер.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1694 особи, з яких 805 чоловіків та 889 жінок.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1864 особи.[3]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 75,50 %
російська 21,88 %
молдовська 0,75 %
німецька 0,54 %
болгарська 0,32 %
гагаузька 0,27 %
білоруська 0,16 %
вірменська 0,05 %
румунська 0,05 %
інші 0,48 %

Примітки
  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.