Ş

Şş (S-седиль) — літера розширеної латинки. Вживається в абетках деяких тюркських мов (турецька, татарська на основі латинки, кримськотатарська, азербайджанська, туркменська), а також курдської. У цих мовах завжди позначає глухий заясенний фрикативний звук [ʃ], аналогічний українському ш.

Ş
Латинська абетка
A	B	C	D	E	F	G
H	I	J	K	L	M	N
O	P	Q	R	S	T	U
V	W	X	Y	Z
Додаткові і варіантні знаки
À	Á	Â	Ã	Ä	Å	Æ
Ā	Ă	Ą	Ȧ	Ả	Ɐ	Ɑ
Ɓ	Ƀ	Ç	Ć	Ĉ	Ċ	Ȼ
Č	Ð,ð	Ď,ď	Đ,đ	È	É	Ê
Ë	Ē	Ė	Ę	Ě	Ə	Ĝ
Ğ	Ġ	Ģ	Ĥ	Ħ	Ì	Í
Î	Ï	Ī	Į	İ,i	I,ı	IJ
Ĵ	Ķ	Ḱ	Ǩ	Ƙ	Ⱪ	Ļ
Ł	Ĺ	Ľ	Ŀ	Ñ	Ń	Ņ
Ň	N̈	Ɲ	Ƞ	Ŋ	Ò	Ó
Ô	Õ	Ö	Ø	Ő	Œ	Ơ
Ɋ	ʠ	Ŕ	Ř	Ɍ	Ɽ	ß
ſ	Ś	Ŝ	Ṡ	Ş	Š	Þ
Ţ	Ť	Ŧ	Ⱦ	Ƭ	Ʈ	ẗ
Ù	Ú	Û	Ü	Ū	Ŭ	Ů
Ű	Ų	Ư	Ŵ	Ⱳ	Ẋ	Ý
Ŷ	Ÿ	Ɏ	Ƴ	Ẑ	Ẕ	Ƶ
Ȥ	Ⱬ	Ź	Ż	Ƶ	Ž

Інколи використовується у типографії замість румунської літери Ș/ș (S з комою, наприклад, у слові Timișoara) за умов відсутності останньої в доступному наборі символів.

Також використовується для передачі літери сад арабської мови, хоча зазвичай для цього вживають літеру ṣ (S із крапкою).

Приклади

Слова турецької мови: Eskişehir, Şımarık

Також Ş зустрічається у власних назвах, зокрема іменах: Hakan Şükür, Rüştü Reçber, Şenes Erzik (Шенес Ерзік)

Див. також

• Седиль
• Діакритичний знак

Посилання

• Pashto script romanization