Џ
Џ, џ (дже) — літера кириличних абеток сербської, македонської й абхазької мов. В сербській абетці 29-а, в македонській — 30-а. Позначає африкат /ʤ/ (в абхазькій /ɖʐ/ або /dʐ/). В інших кириличних писемностях їй відповідають диграфи дж та чж, а також літери Җ, Ӂ та Ҷ.
| Літера Џ | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||
| Кирилиця | ||||||
| А | Б | В | Г | Ґ | Д | Ѓ |
| Ђ | Е | Ѐ | Є | Ё | Ж | З |
| З́ | Ѕ | И | Ѝ | І | Ї | Й |
| Ј | К | Л | Љ | М | Н | Њ |
| О | П | Р | С | С́ | Т | Ћ |
| Ќ | У | Ў | Ф | Х | Ц | Ч |
| Џ | Ш | Щ | Ъ | Ы | Ь | Э |
| Ю | Я | |||||
| Неслов'янські літери | ||||||
| Ӑ | А̄ | А̊ | Ӓ | Ӓ̄ | Ә | Ә́ |
| Ә̃ | Ӛ | Ӕ | Ғ | Г̧ | Г̑ | Г̄ |
| Ӻ | Ӷ | Ԁ | Ԃ | Ꚃ | Ꚁ | Ꚉ |
| Ԫ | Ԭ | Ӗ | Е̄ | Е̃ | Ё̄ | Є̈ |
| Ӂ | Җ | Ꚅ | Ӝ | Ԅ | Ҙ | Ӟ |
| Ԑ | Ԑ̈ | Ӡ | Ԇ | Ӣ | И̃ | Ҋ |
| Ӥ | Қ | Ӄ | Ҡ | Ҟ | Ҝ | Ԟ |
| Ԛ | Ӆ | Ԯ | Ԓ | Ԡ | Ԉ | Ԕ |
| Ӎ | Ӊ | Ң | Ԩ | Ӈ | Ҥ | Ԣ |
| Ԋ | О̆ | О̃ | О̄ | Ӧ | Ө | Ө̄ |
| Ӫ | Ҩ | Ԥ | Ҧ | Р̌ | Ҏ | Ԗ |
| Ҫ | Ԍ | Ꚑ | Ҭ | Ꚋ | Ꚍ | Ԏ |
| У̃ | Ӯ | Ӱ | Ӱ́ | Ӳ | Ү | Ү́ |
| Ұ | Х̑ | Ҳ | Ӽ | Ӿ | Һ | Һ̈ |
| Ԧ | Ꚕ | Ӽ | Ҵ | Ꚏ | Ҷ | Ӵ |
| Ӌ | Ҹ | Ꚓ | Ꚗ | Ꚇ | Ҽ | Ҿ |
| Ы̆ | Ы̄ | Ӹ | Ҍ | Э̆ | Э̄ | Э̇ |
| Ӭ | Ӭ́ | Ӭ̄ | Ю̆ | Ю̈ | Ю̈́ | Ю̄ |
| Я̆ | Я̄ | Я̈ | Ԙ | Ԝ | Ӏ | |
| Застарілі літери | ||||||
| Ꙁ | Ѕ | Ꙇ | Џ | Ҁ | Ѻ | |
| Ѹ | Ѡ | Ѽ | Ѿ | |||
| Ѣ | Ꙑ | ІЯ | Ѥ | Юси | ||
| Ѧ | Ѫ | Ѩ | Ѭ | Ѯ | ||
| Ѱ | Ѳ | Ѵ | Ѷ | Ꙟ | Ꙡ | Ꙣ |
| Ꙥ | Ꙧ | Ꙩ | Ꙫ | Ꙭ | ꙮ | Ꚙ |
| Ꚛ | ||||||
| Літери кирилиці | ||||||
Походить з румунської кирилиці (назва румунською — gea), де використовувалася з XV століття; ймовірно, була отримана шляхом модифікації літери Ч.
У сербській кирилиці трапляється (переважно в запозиченнях з турецької) з тим же значенням з XVII століття, але нерегулярно: принаймні, Вук Стефанович (Караджич) до першого варіанта реформованої сербської абетки літеру Џ не включив, замість неї вживався диграф чж: Боїачжиа, Карапанчжић (але про існування такої літери він знав). У пізнішому варіанті його абетки літера Џ (велика) розміщувалась повністю в рядку, але такий графічний варіант не прижився.
Літеру Џ намагались ввести в українську абетку: вона вживалась у надрукованому в 1837 році альманасі «Русалка Днѣстровая», але відповідна орфографічна система (правопис Шашкевича) не прижилась; у пізніших варіантах українського правопису літера Џ не використовувалась. У сучасній українській мові їй відповідає диграф дж.
В македонську абетку літеру Џ було введено 4 грудня 1944 року за результатом голосування членів «філологічної комісії зі встановлення македонської абетки й македонської літературної мови» (10 голосів «за», 1 «проти»); альтернативною пропозицією було використання диграфа дж за болгарським зразком.