дж (диграф)

дж — диграф, що використовується в кирилиці. Складається з двох окремих кириличних літер д і ж. Позначає м'який дзвінкий ясенно-твердопіднебінний африкат [d͡ʑ], твердий дзвінкий заясенний африкат [d͡ʒ], або твердий дзвінкий ретрофлексний африкат [ɖ͡ʐ]; [d͡ʒ] перед /i, j/ позначає палаталізований (пом'якшений) [d͡ʒʲ]. Використовується в слов'янських (білоруській і українській) і несловянських (абазинській, адигейській, кабардино-черкеській, осетинській) мовах.

Дж
Кирилиця
А	Б	В	Г	Ґ	Д	Ѓ
Ђ	Е	Ѐ	Є	Ё	Ж	З
З́	Ѕ	И	Ѝ	І	Ї	Й
Ј	К	Л	Љ	М	Н	Њ
О	П	Р	С	С́	Т	Ћ
Ќ	У	Ў	Ф	Х	Ц	Ч
Џ	Ш	Щ	Ъ	Ы	Ь	Э
Ю	Я
Неслов'янські літери
Ӑ	А̄	А̊	Ӓ	Ӓ̄	Ә	Ә́
Ә̃	Ӛ	Ӕ	Ғ	Г̧	Г̑	Г̄
Ӻ	Ӷ	Ԁ	Ԃ	Ꚃ	Ꚁ	Ꚉ
Ԫ	Ԭ	Ӗ	Е̄	Е̃	Ё̄	Є̈
Ӂ	Җ	Ꚅ	Ӝ	Ԅ	Ҙ	Ӟ
Ԑ	Ԑ̈	Ӡ	Ԇ	Ӣ	И̃	Ҋ
Ӥ	Қ	Ӄ	Ҡ	Ҟ	Ҝ	Ԟ
Ԛ	Ӆ	Ԯ	Ԓ	Ԡ	Ԉ	Ԕ
Ӎ	Ӊ	Ң	Ԩ	Ӈ	Ҥ	Ԣ
Ԋ	О̆	О̃	О̄	Ӧ	Ө	Ө̄
Ӫ	Ҩ	Ԥ	Ҧ	Р̌	Ҏ	Ԗ
Ҫ	Ԍ	Ꚑ	Ҭ	Ꚋ	Ꚍ	Ԏ
У̃	Ӯ	Ӱ	Ӱ́	Ӳ	Ү	Ү́
Ұ	Х̑	Ҳ	Ӽ	Ӿ	Һ	Һ̈
Ԧ	Ꚕ	Ӽ	Ҵ	Ꚏ	Ҷ	Ӵ
Ӌ	Ҹ	Ꚓ	Ꚗ	Ꚇ	Ҽ	Ҿ
Ы̆	Ы̄	Ӹ	Ҍ	Э̆	Э̄	Э̇
Ӭ	Ӭ́	Ӭ̄	Ю̆	Ю̈	Ю̈́	Ю̄
Я̆	Я̄	Я̈	Ԙ	Ԝ	Ӏ
Застарілі літери
Ꙁ	Ѕ	Ꙇ	Џ	Ҁ	Ѻ
Ѹ	Ѡ	Ѽ	Ѿ
Ѣ	Ꙑ	ІЯ	Ѥ	Юси
Ѧ	Ѫ	Ѩ	Ѭ	Ѯ
Ѱ	Ѳ	Ѵ	Ѷ	Ꙟ	Ꙡ	Ꙣ
Ꙥ	Ꙧ	Ꙩ	Ꙫ	Ꙭ	ꙮ	Ꚙ
Ꚛ
Літери кирилиці

Звуки

• [d͡ʒ] (дж) — глухий піднебінно-ясенний (заясенний) африкат
• [d͡ʑ] (м'який дж) — дзвінкий ясенно-твердопіднебінний африкат
• [d͡ʐ] (твердий дж) — дзвінкий ретрофлексний африкат

Мови

Мова	МФА	Примітки
білоруська	/d͡ʒ/	дві окремі літери, одна фонема
українська
абазинська	/d͡ʒ/	самостійна літера ДЖ, дж
адигейська
кабардино-черкеська
осетинська

У білоруській і українській мовах дж читається як два окремих звуки на стику префікса і кореня слова (наприклад: біл. аджыць; укр. віджити).

Інші позначення

У кириличних абетках звук [d͡ʒ] також позначається як:

• Џ — сербська мова, македонська мова.
• Ж — киргизька мова.
• Ӂ — молдавська мова.
• Җ — калмицька мова.
• Ӝ — удмуртська мова.
• Ҷ — таджицька мова.
• Ӌ — хакаська мова.
• Ҹ — азербайджанська мова.

У некириличних мовах:

• Ջ — вірменська мова
• ჯ — грузинська мова
• dž, j ǯ— мови, що використовують латинку.

Звук [d͡ʒʲ] у кириличних абетках також позначається:

• Ѓ — македонська мова
• Ђ — сербська мова

Примітки

Джерела

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Півторак Г. П. Ч // Українська мова. Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2000.
• Жовтобрюх М. А., Кулик Б.М. Курс сучасної української мови. Частина І. — Киïв : Радянська школа, 1965. — 424 с.
• Жовтобрюх М. А., Русанівський В.М., Скляренко В.Г. Історія української мови. Фонетика. — Киïв : Наукова думка, 1979. — 367 с.
• Press, Ian; Pugh, Stefan. Ukrainian: A Comprehensive Grammar (Routledge Comprehensive Grammars). — London, New York : Routledge, 1999. — 332 с. — ISBN 978-0415150309.
• Campbell, George L., King, Gareth. Compendium of the World's Languages. — 3rd edition. — London, New York : Routledge, 2012. — 1984 с. — ISBN 978-0415499699.