дз
дз — диграф, що використовується в кирилиці. Складається з двох окремих кириличних букв д і з. Позначає один звук — дзвінкий ясенний африкат [d͡z]; перед /i, j/ позначає палаталізований (пом'якшений) [d͡zʲ]. Використовується в слов'янських (білоруській і українській) і несловянських (абазинській, адигейській, кабардино-черкеській, осетинській) мовах.
| Дз | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Кирилиця | ||||||
| А | Б | В | Г | Ґ | Д | Ѓ |
| Ђ | Е | Ѐ | Є | Ё | Ж | З |
| З́ | Ѕ | И | Ѝ | І | Ї | Й |
| Ј | К | Л | Љ | М | Н | Њ |
| О | П | Р | С | С́ | Т | Ћ |
| Ќ | У | Ў | Ф | Х | Ц | Ч |
| Џ | Ш | Щ | Ъ | Ы | Ь | Э |
| Ю | Я | |||||
| Неслов'янські літери | ||||||
| Ӑ | А̄ | А̊ | Ӓ | Ӓ̄ | Ә | Ә́ |
| Ә̃ | Ӛ | Ӕ | Ғ | Г̧ | Г̑ | Г̄ |
| Ӻ | Ӷ | Ԁ | Ԃ | Ꚃ | Ꚁ | Ꚉ |
| Ԫ | Ԭ | Ӗ | Е̄ | Е̃ | Ё̄ | Є̈ |
| Ӂ | Җ | Ꚅ | Ӝ | Ԅ | Ҙ | Ӟ |
| Ԑ | Ԑ̈ | Ӡ | Ԇ | Ӣ | И̃ | Ҋ |
| Ӥ | Қ | Ӄ | Ҡ | Ҟ | Ҝ | Ԟ |
| Ԛ | Ӆ | Ԯ | Ԓ | Ԡ | Ԉ | Ԕ |
| Ӎ | Ӊ | Ң | Ԩ | Ӈ | Ҥ | Ԣ |
| Ԋ | О̆ | О̃ | О̄ | Ӧ | Ө | Ө̄ |
| Ӫ | Ҩ | Ԥ | Ҧ | Р̌ | Ҏ | Ԗ |
| Ҫ | Ԍ | Ꚑ | Ҭ | Ꚋ | Ꚍ | Ԏ |
| У̃ | Ӯ | Ӱ | Ӱ́ | Ӳ | Ү | Ү́ |
| Ұ | Х̑ | Ҳ | Ӽ | Ӿ | Һ | Һ̈ |
| Ԧ | Ꚕ | Ӽ | Ҵ | Ꚏ | Ҷ | Ӵ |
| Ӌ | Ҹ | Ꚓ | Ꚗ | Ꚇ | Ҽ | Ҿ |
| Ы̆ | Ы̄ | Ӹ | Ҍ | Э̆ | Э̄ | Э̇ |
| Ӭ | Ӭ́ | Ӭ̄ | Ю̆ | Ю̈ | Ю̈́ | Ю̄ |
| Я̆ | Я̄ | Я̈ | Ԙ | Ԝ | Ӏ | |
| Застарілі літери | ||||||
| Ꙁ | Ѕ | Ꙇ | Џ | Ҁ | Ѻ | |
| Ѹ | Ѡ | Ѽ | Ѿ | |||
| Ѣ | Ꙑ | ІЯ | Ѥ | Юси | ||
| Ѧ | Ѫ | Ѩ | Ѭ | Ѯ | ||
| Ѱ | Ѳ | Ѵ | Ѷ | Ꙟ | Ꙡ | Ꙣ |
| Ꙥ | Ꙧ | Ꙩ | Ꙫ | Ꙭ | ꙮ | Ꚙ |
| Ꚛ | ||||||
| Літери кирилиці | ||||||
Мови
| Мова | МФА | Примітки |
|---|---|---|
| білоруська | /d͡z/ | дві окремі літери, одна фонема |
| українська | /d͡z/[1] | дві окремі літери, одна фонема |
| абазинська | /d͡z/ | самостійна літера ДЗ, дз |
| адигейська | /d͡z/ | самостійна літера ДЗ, дз |
| кабардино-черкеська | /d͡z/ | самостійна літера ДЗ, дз |
| осетинська | /d͡z/ | самостійна літера ДЗ, дз |
Інші позначення
У кириличних абетках звук [d͡z] також позначається як:
- Ӡ — абхазька мова.
- Ѕ — македонська мова.
У некириличних мовах:
- Ձ — вірменська мова
- ძ — грузинська мова
- dz — мови, що використовують латинку.
Примітки
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Півторак Г. П. Ч // Українська мова. Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2000.
- Жовтобрюх М. А., Кулик Б.М. Курс сучасної української мови. Частина І. — Киïв : Радянська школа, 1965. — 424 с.
- Жовтобрюх М. А., Русанівський В.М., Скляренко В.Г. Історія української мови. Фонетика. — Киïв : Наукова думка, 1979. — 367 с.
- Press, Ian; Pugh, Stefan. Ukrainian: A Comprehensive Grammar (Routledge Comprehensive Grammars). — London, New York : Routledge, 1999. — 332 с. — ISBN 978-0415150309.
- Campbell, George L., King, Gareth. Compendium of the World's Languages. — 3rd edition. — London, New York : Routledge, 2012. — 1984 с. — ISBN 978-0415499699.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.